У кабінетах, де відають гектарами, готуються до напруженої роботи
Особисто контролювати систему видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки береться Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Про це очільниця уряду заявила у столиці під час наради з керівниками центральних та територіальних органів Держкомзему, державних підприємств, що входять до сфери його управління — Центру державного земельного кадастру, інститутів землеустрою, Держземінспекції. Роздати державні акти всім охочим уряд збирається до кінця року.
Нагадаємо, у серпні Кабмін прийняв постанову, якою передбачено безоплатне оформлення та видача громадянам України у 2009 році держактів на право власності на землю. Дія цього документа поширюється на громадян, яким за рішенням сільської (селищної, міської) ради передано у власність земельні ділянки для: будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд; ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів; садівництва. На безоплатну видачу актів кинуто чимало грошей — близько шести мільярдів гривень. Щоб уявити, наскільки це велика сума, достатньо сказати, майже стільки торік пішло на повернення боргів ошуканим вкладникам «Ощадбанку».
Тепер місцевим радам належить організувати прийом заяв від громадян на безоплатні оформлення та видачу держактів. Причому братимуть їх не рідше двох разів на тиждень. Для одержання державного акта громадянин-заявник або уповноважена ним особа подає до органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки такі документи: заяву в двох екземплярах про оформлення та видачу державного акта; копію документа, що посвідчує особу (зазвичай копію паспорта); нотаріально посвідчену копію довіреності уповноваженої особи, якщо документи подає уповноважена особа громадянина України; копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів; рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у власність.
Для унеможливлення видачі держактів за неіснуючими (підробленими) рішеннями рад — самим радам в обов’язковому порядку належить перевіряти факти видачі таких рішень, зокрема, звіряючи з журналами обліку рішень.
У разі виявлення неіснуючих (підроблених) рішень місцеві органи влади мають інформувати правоохоронні органи та територіальні органи Держкомзему для відповідного реагування.
Уже наступного дня після прийому документів від громадян, заяви та додатки до них передаються до відповідного територіального органу земельних ресурсів Держкомзему.
Один примірник заяви громадянина з відміткою про реєстрацію в територіальному органі Держкомзему повертається органу місцевого самоврядування для подальшої передачі громадянину. При заповненні бланків державних актів на право власності на земельні ділянки для зазначених цілей передбачається підписання їх головами рад — напевне, для того, щоб і вони несли відповідальність.
У випадку, якщо рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність приймалось на користь особи, яка померла, то до комплекту документів заявника додається нотаріально посвідчена копія свідоцтва про право на спадщину.
Заява та документи мають подаватися окремо щодо кожної земельної ділянки. У разі виявлення недостовірних відомостей у заяві про видачу державного акта та документах, або якщо видача державного акта за представленим рішенням органу місцевого самоврядування призведе до порушення земельного законодавства, вони повертаються органу місцевого самоврядування для передачі заявнику з обґрунтуванням причини повернення.
Відомості про прийом заяв про видачу державного акта фіксуються в журналі обліку заяв у паперовому та в електронному вигляді. Журнал, звісно, має бути пронумерований, прошнурований і скріплений підписом керівника та завірений печаткою Рескомзему АР Криму, головних управлінь Держкомзему у областях та містах Києві та Севастополі. Записи в журналі здійснюються розбірливо кульковою ручкою синього або фіолетового кольору. Неправильно зроблений запис закреслюється, а потрібне записується поряд чітким розбірливим почерком. Кожне виправлення має бути засвідчено підписом посадової особи та печаткою територіального органу Держкомзему.
У разі виявлення невідповідності площі, зазначеної у рішенні про передачу у приватну власність земельної ділянки її фактичному розміру, визначеного за результатами кадастрової зйомки, документи повертають за актом приймання-передачі органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про уточнення площі земельної ділянки заявника.
Обіцяють, що по акти теж нікуди їздити не доведеться. Їх видаватимуть у кожному населеному пункті — за участі представників структурного підрозділу Центру державного земельного кадастру та місцевого самоврядування. У разі, якщо зробити це немає можливості, тоді держакт можна отримати за місцем знаходження структурного підрозділу Центру ДЗК.
Визначені урядом терміни, у які земельним чиновникам належить «вписатися», доволі жорсткі: державна реєстрація та видача держакта здійснюється у строк, що не перевищує 30-ти робочих днів з моменту отримання від органу місцевого самоврядування заяви про його видачу до територіального органу Держкомзему.
На папері усе добре. Але як діятиме схема і чи працюватиме взагалі — питання. Головне земельне відомство країни на словах підтверджує реалістичність видачі до кінця нинішнього року громадянам держактів за спрощеною процедурою. За словами глави Держкомзему Олега Кулініча, кадровий потенціал і фінансове забезпечення відомства дають змогу впоратися з таким завданням. Рішенням уряду нібито на 4100 осіб збільшена чисельність лише державних службовців, які мають посилити державний контроль за видачею актів. Найбільш напружена робота, зазначає Олег Кулініч, очікується у Вінницькій, Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Харьківській, Кіровоградській, Черкаській областях та Криму.
Утім, окремі учасники столичної наради були менш оптимістичними. Кажуть, за три з половиною місяці з таким обсягом робіт ніяк не впоратися. Жартома зазначали, що врятувати їх може хіба що рання багата на сніг зима. Усі «гальмування» можна буде списати на «погодні умови». Таким чином, строки виконання завдання подовжать... Насправді, і без погодних негараздів ускладнень вистачає. Приміром, реальний розмір ділянки часто не відповідає записаному в документі про передачу землі у приватну власність. Змінилася навіть одиниця вимірювання — якщо раніше розмір вказувався у гектарах (з точністю до сотки), то тепер — у квадратних метрах. А розрекламований електронний кадастр, до якого мали бути занесені усі ділянки країни, роками залишається у «віртуальних» планах. Хоча на його розробку кинуто не один мільйон гривень.
