У Держспоживстандарті України б’ють на сполох. Там стурбовані зусиллями окремих депутатів якнайшвидше підкорегувати Закон «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Йдеться про внесення змін, які спрямовані на скасування обов’язкової сертифікації харчової продукції, що може зашкодити здоров’ю й навіть життю наших громадян. Здорові сили у Верховній Раді вже не раз давали відсіч спробам на законодавчому рівні завдати шкоди споживачам. Водночас певні лобістські проштовхують зміни через парламент. До того ж діють за правилом: «для досягнення мети будь-які технології годяться».

 

У Держспоживстандарті тільки руками розводять. Так, законопроект за № 1362 про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» пройшов у сесійній залі перше читання. Коли народні обранці його розглядали, не було там ніякої згадки щодо законодавчих змін до Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Аж раптом, стверджують у Держспоживстандарті, у документі такі поправки з’явилися.

У Держспоживстандарті старання лобістів пояснюють меркантильними інтересами. Низкою законодавчих актів на цю структуру покладено функції з контролю харчових продуктів, зокрема, щодо їх безпечності та якості. Нині ж Міністерство економіки веде переговори з представниками Світового банку щодо надання чергового траншу позики (500 мільйонів доларів). Одна з вимог  для виділення цих грошей — відсторонення Держспоживстандарту від контролю харчових продуктів та скасування обов’язкової сертифікації в Україні імпортної харчової продукції.

На думку фахівців Держспоживстандарту, такі вимоги з боку міжнародних кредиторів  не відповідають нашим національним інтересам та змушують вітчизняний уряд порушувати положення чинного законодавства. Бо ж контроль за харчовими продуктами здійснюється МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно із Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» випробовування харчових продуктів на безпечність має проводитись виключно випробувальними лабораторіями, акредитованими Національним агентством з акредитації України згідно з міжнародними стандартами. Держспоживстандартом створена мережа з 23 таких лабораторій, ще чотири має МОЗ. До речі, поставки вітчизняної олії до Євросоюзу здійснюються винятково за наявності протоколу випробувань випробувального центру Держспоживстандарту, визнаного Євросоюзом.

Отож з системи контролю за харчовими продуктами в Україні намагаються виключити найбільш технічно забезпечену та висококваліфіковану інституцію — Держспоживстандарт, чим буде зруйновано систему держконтролю у нашій країні. І це, коли інші країни посилюють контроль за ввезенням імпортної продукції та встановлюють додаткові технічні бар’єри з метою захисту власного товаровиробника шляхом надання їм переваги у реалізації продукції на власному споживчому ринку. У нас же намагаються запровадити спрощений доступ харчових продуктів не тільки з об’єднаної Європи та США, а й з Азії (Китай) та Латинської Америки. Як захищають свої ринки від непотребу, можна побачити навіть на прикладі країн колишнього Союзу. Приміром, член СОТ — Молдова — нещодавно запровадила сертифікацію кожної партії імпортованої харчової продукції.

У Держспоживстандарті наголошують: уявна вигода від одноразової фінансової допомоги з боку МБРР для латання у такий спосіб держбюджету призведе в найближчому майбутньому до мільйонних збитків вітчизняних товаровиробників та розвалу сільгоспвиробництва в країні. Станеться це за рахунок ввезення до нас контрафактної, неякісної, небезпечної продукції за демпінговими цінами.

У результаті ще більше погіршиться інвестиційний клімат нашої держави через низьку ліквідність продукції. Окрім того, зросте загроза життю і здоров’ю українців — споживачів таких продуктів.

Адже загальновизнаний факт: Україна й так посідає одне з перших місць в Європі за рівнем смертності та останніх за тривалістю життя.

 

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.