Англія із завданням впоралася достроково

Футбол. Чемпіонат світу-2010. Відбірний раунд. Європа. 9 вересня.

Група 1. Угорщина — Португалія. 0:1. Мальта — Швеція. 0:1. Албанія — Данія. 1:1. Данія — 19 очок, Швеція — 15, Португалія, Угорщина — по 13, Албанія — 7, Мальта — 1.

Група 2. Молдова — Греція. 1:1. Латвія — Швейцарія. 2:2. Ізраїль — Люксембург. 7:0. Швейцарія — 17, Греція, Албанія — по 14, Ізраїль — 12, Люксембург —5, Молдова — 3.

Група 3. Чехія — Сан-Маріно. 7:0. Північна Ірландія — Словаччина. 0:2. Словенія — Польща. 3:0. Словаччина — 19, Словенія, Північна Ірландія — по 14, Чехія — 12, Польща — 11, Сан-Маріно — 0.

Група 4. Вельс — Росія. 1:3. Німеччина —Азербайджан. 4:0. Ліхтенштейн — Фінляндія. 1:1. Німеччина — 22, Росія — 21, Фінляндія — 14, Вельс — 9, Ліхтенштейн — 2, Азербайджан — 1.

Група 5. Іспанія — Естонія. 3:0. Боснія — Туреччина. 1:1. Вірменія — Бельгія. 2:1. Іспанія — 24, Боснія — 16, Туреччина — 12, Бельгія — 7, Естонія — 5, Вірменія — 3.

Група 6. Англія — Хорватія. 5:1. Голи: Джеррард, 18, 66, Лемпард, 8 (п), 59, Едуардо, 74, Руні, 77.

Англія: Грін, Джонсон, Террі, Апсон, Ешлі Коул, Леннон (Бекгем, 80), Баррі, Лемпард, Джеррард (Мілнер, 81), Руні, Гескі (Дефо, 60). Тренер — Фабіо Капелло.

Хорватія: Руньє, Срна, Крижанац, Шимуніч, Праньїч, Манджукич, Вукоєвич, Покривач (Ракитич, 46), Кранчар, Едуардо (Класнич, 74), Олич (Петрич, 46). Тренер — Славен Білич.

Андорра — Казахстан. 1:3. Голи: Сонеге, 69 — Хижниченко, 15, 34, Балтієв, 28.

Білорусь: Жевнов, Шитов, Сосновський, Пласконний (Ленцевич, 56), Юревич, Калачов, Кульчій, Омелянчук, Кутузов (В’ячеслав Глєб, 87), Олександр Глєб, Корніленко (Ковель, 76). Тренер — Бернд Штанге.

Україна: П’ятов, Мандзюк, Чигринський, Кучер, Кобін, Гусєв (Назаренко, 60), Тимощук, Гай, Ярмоленко, Мілевський, Шевченко (Воронін, 88). Тренер — Олексій Михайличенко.

Попереджено: Шитова, 43, Кульчія, 67, Мандзюка, 82, Шевченка, 86.

Арбітр — Віктор Кашаї (Угорщина).

Мінськ. Стадіон «Динамо». 25 000 глядачів. 17 градусів.

 

Група 7. Сербія — Франція. 1:1. Румунія — Австрія. 1:1. Фарери — Литва. 2:1. Сербія — 19, Франція —15, Австрія — 11, Литва, Румунія — по 9, Фарери —4.

Група 8. Італія — Болгарія. 2:0. Чорногорія — Кіпр. 1:1. Італія — 20, Ірландія — 16, Болгарія — 11, Кіпр — 6, Чорногорія — 5, Грузія — 3.

Група 9. Шотландія — Нідерланди. 0:1. Норвегія —Македонія. 2:1. Нідерланди — 24, Норвегія, Шотландія — по 10, Македонія — 7, Ісландія — 5.

Давати інтерв’ю, красиво розмовляти наші футболісти в своїй більшості навчилися добре. А ще заяви вони вміють робити дзвінкі й переконливі: «привеземо з Мінська три очки», «маємо мотивації, вони ні», «ми зобов’язані перемагати» тощо. Навіть і згадувати це базікання не хочеться. Адже після того, як передивилися мінський поєдинок, дуже вже воно недолугим і примітивним видається, як і загалом, власне, гра нашої команди.

Слава Богу, що не програли. А могли, ще й як, бо суперник показав себе з найкращого боку. Особливо в другому таймі, коли в нашому таборі не припинялися розмови, котрі невідомо на чому грунтувалися. Умовляли і заспокоювали себе, що, мовляв, білорусам забракне сил і вони виснажаться. Та де там. Все вийшло навпаки. І невідомо, хто більше виснажився. Особливо в завершальній частині зустрічі господарі не давали нашим футболістам навіть перевести подих. Вони чинили несамовитий тиск, постійно створюючи гостроту біля наших воріт.

Натомість на нашу команду було сумно дивитися, бо вона, схоже, не знала, що їй діяти. Така собі безпланова гра, позбавлена вигадки, думки, творчості, зарядженості, гостроти. Лише одного разу завдяки індивідуальним діям Мілевському вдалося майже впритул наблизитися до воріт збірної Білорусі. Але замість того, щоб принаймні несподівано пробити, він продовжував обводити суперників і втратив м’яча.

Утім, якщо відкинути емоції, то білоруси переграли команду України за всіма компонентами. Весь час примушували помилятися нашу оборону. І якби не рішучі та сміливі дії П’ятова, то неодмінно програли б цей важливий для нас матч.

Михайличенко після зустрічі нічого нового не сказав. «Ми приїхали до Мінська виключно для того, щоб завоювати три очки. Проте і білоруси також грали на перемогу. Тому зустріч вийшла гострою і безкомпромісною. Дуже шкода, що не зуміли досягти бажаного, але по такій грі могли і поступитися. У другому таймі ми трохи втратили у швидкості, і атаки господарів стали осмисленішими і акцентованими. Проте у мене немає претензій до підопічних. Тепер готуватимемося до матчів, які залишилися».

Коментарі, гадаю, зайві. Хоча варто сказати, що насправді ситуація тепер така, що наша надія на друге місце, яка, дякувати англійцям, не вмерла, однак поступово перетворилася на марево. Адже з такою грою і тактикою, яку ми побачили у виконанні наших у Мінську, думати про перемогу над англійцями в Дніпропетровську просто несерйозно. Скажіть, за рахунок чого ми можемо переграти велику збірну великої футбольної країни? Звичайно, трапляються різні випадки, коли все відбувається всупереч логіці. Однак сподіватися на це — либонь, себе дурити. Дай Боже, щоб оце моє судження було помилковим.

А поки що мають радіти прихильники збірних Нідерландів, Англії та Іспанії, котрі вже здобули путівки до ПАР, де наступного року відбудеться фінальний турнір світового чемпіонату.