Хліб дорожчає, а якість цього продукту змінюється не в кращий бік. Знайомі з технологічними тонкощами споживачі радять друзям завести на кухні міні-пекарню. Мовляв, тоді принаймні знатимеш, із чого твій хліб замісили.
— Я придбала хлібопічку після того, як побачила незвичайну плісняву на магазинному батоні, — розповідає киянка Світлана. — Купила його в супермаркеті, а через день відправила на смітник: скоринка вкрилася яскраво-помаранчевими цятками. Наскільки пам’ятаю, пліснява у хлібі має бути тьмяною, сіро-зеленого кольору... Це ж яку хімію треба додати, щоб випічка набула такого «радісного» відтінку!
У Головному управлінні з питань захисту прав споживачів Київської міської державної адміністрації з початку року отримали більш як чотири десятки скарг на якість хліба. «За зверненнями споживачів проінспектовано сорок підприємств торгівлі, — розповідає начальник відділу контролю продтоварів Юлія Коваленко. — Загалом з початку року наші фахівці перевірили понад 107 суб’єктів господарювання всіх форм власності, які реалізують такі вироби в Києві. Порушення зафіксували на більш як 44 підприємствах торгівлі. Із майже десяти тонн перевірених хлібобулочних виробів зупинили реалізацію 22,5 відсотка».
Товар знімали з полиць здебільшого через відсутність супровідних документів та необхідної для покупця інформації, виявляли також продукцію з вичерпаним терміном придатності. Так, в одному з магазинів у Дніпровському районі з полиць зняли 18 кілограмів «прострочених» плетінок, арнаутів, хліба «Гроно», «Козацького» , «Для гурманів» і традиційно популярного батону «Нива».
Відвідання супермаркетів теж розчарувало.
— Продукцію реалізовували з порушеннями — зберігали хліб просто на підлозі, в поліетиленових ящиках, продавали несвіжу випічку, не турбувалися про забезпечення споживача необхідною, доступною та своєчасною інформацією про товар. Як правило, у споживчому маркуванні була відсутня інформація про склад продукту та його енергетичну цінність, — уточнює співбесідниця.
Торік управління також цікавилося якістю, умовами зберігання та реалізації хлібобулочних виробів. Тоді у столиці проінспектували 52 суб’єкти господарювання, порушення виявили в 77 відсотках випадків.
В управлінні розповідають, що столичному покупцеві пропонують не тільки місцевий товар: хліб до Києва везуть зі Львова, Переяслава-Хмельницького, Чернігова і навіть з Одеси. Та часом на стіл до киян потрапляють не найкращі буханці.
Під час однієї з останніх перевірок випічку тестували за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Дегустували завезений з інших міст хліб, а також власну продукцію столичних супермаркетів. З цією метою придбали два нарізні батони, хліб пшеничний та два буханці хліба «Жатва» подовий. Під час лабораторних досліджень з’ясувалося, що два із п’яти зразків не відповідають вимогам нормативних документів.
На вигляд батони від ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод» майже нічим не відрізнялися. Проте під час лабораторних досліджень експерти дізналися, що пекарі знехтували усталеною рецептурою й вимогами держстандарту.
— Згідно з цим документом масова частка жиру в батоні в перерахунку на суху речовину має бути 2,9 плюс-мінус 0,5 відсотка. Насправді в переяславському хлібі виявлено лише один відсоток жиру, — пояснює Юлія Коваленко.
У перспективі фахівці обіцяють детальніше вивчити якість хлібобулочних виробів, представлених на столичному ринку. Передовсім планують дослідити їх на наявність стійкої до високих температур картопляної палички. Уражений цією хворобою хліб непридатний для вживання — він шкодить здоров’ю. Та хто знає, чи хвилюють такі «дрібниці» виробників...
Водночас в управлінні нагадують: якість короваю залежить не тільки від пекаря, а й від продавця. Приміром, звалювати батони в купу «на кілька поверхів» заборонено — зіпсується товарний вигляд. Хлібні полиці в магазині і тару для перевезення цього продукту треба дезінфікувати. Конструкція вітрини теж має відповідати певним умовам: стелажі в торговельному залі не можна розміщувати нижче 60 сантиметрів від підлоги, а в підсобному приміщенні — нижче 35.
— Крім того, хлібобулочну продукцію мають зберігати за температури не менш як 6 градусів за Цельсієм та відносної вологості 75 відсотків, — розповідає співбесідниця. — В іншому разі він зіпсується раніше, ніж закінчиться термін придатності .
Природно, що клімат-контроль є далеко не в кожному магазинчику, особливо якщо це крихітний кіоск без елементарних зручностей — ані тобі умивальника, ані туалету... Та, на думку фахівців управління, і за таких спартанських умов продавець цілком може дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.
— У цьому разі власник кіоску повинен мати письмову угоду із розташованим неподалік підприємством, де всі ці санітарні умови є, — зазначає Юлія Коваленко. — Ми це теж перевіряємо. До речі, практично всі кіоскери припускаються іншого порушення: одна й та само людина і батони видає, і розраховуються. За правилами, контактувати з брудними купюрами й водночас із хлібом (якщо він не упакований) продавець не має права.
Є в кіоскерів й інший грішок: у них навіть зі скандалом неможливо дізнатися, коли саме був спечений хліб, що лежить на прилавку. А реалізатори зобов’язані мати документи із зазначенням дати і навіть години випічки кожної партії хліба. В іншому разі ви можете так і не дізнатися, що купили буханець не першої свіжості. Приміром, термін придатності батона «Нива» без пакування — 24 години після того, як його вийняли з печі. Булочка вагою 200 грамів до вашого столу має потрапити не пізніше, як за шістнадцять. Після цього їх мають вилучати з продажу, та це в теорії. На практиці особисто я спостерігала іншу картину: свіжу, щойно завезену здобу продавчиня спритно перемішувала з учорашньою. Таке собі «лото-забава» від взірцевої столичної торгівлі.
 
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.