Трамвай уперше вийшов на вулиці Житомира 110 років тому — в той само час, що і в Москві. Але в колективі трамвайно-тролейбусного управління розмови точаться не про пам'ятну дату, а про підготовку до страйку. Досвід уже є. Трамваї і тролейбуси не виходили на лінії на початку 2008 року, але тоді акція протесту була нетривалою. 

 

У червні нинішнього року житомирські електротранспортники прикували до себе увагу всіх органів влади України, адже рух було відновлено лише надвечір дев’ятого дня страйку. Під час акції популярна була така пісня: «В тролейбусі їду та й думку гадаю, чому я, кондуктор, зарплати не маю — не маю за світло, за газ чим платить, не маю за що ані їсти, ні пить». Заборгованість із зарплати перед працівниками ТТУ частково погасили. Але вже тоді було зрозуміло, що коли не вжити кардинальних заходів, ситуація загостриться найближчим часом. Виходить, не все зроблено, щоб вивести комунальне підприємство із глухого кута?

Та ще й пеню доводиться платити

У червні міський голова Житомира Віра Шелудченко так пояснювала причини страйку:

— Проблеми накопичувалися роками. Наша держава дуже щедра. Вона роздає пільги громадянам наліво й направо. Але під ці пільги не виділяє необхідного фінансування. За розрахунками ТТУ, щоб покрити витрати на перевезення пільговиків, необхідно на рік 23—24 мільйони гривень. А виділяли їм з 2006 року по 7—9 мільйонів. От і вийшло, що в 2009 рік колектив увійшов з чотиримісячною затримкою виплати працівникам заробленого. Нема чим платити також страхові внески до Пенсійного фонду. Великий борг і зі сплати податку з доходів фізичних осіб. Не раз зверталися до облдержадміністрації, про ці проблеми йшлося на нараді, яку провів заступник голови ОДА Ігор Орлов. Але наші побажання не були враховані. Гроші продовжують виділяти за кількістю пільговиків, які проживають у тому чи іншому регіоні. Та ще й більшу частину суми намітили виплатити в четвертому кварталі. А люди ж не можуть до грудня працювати безплатно.

Про ситуацію в колективі можна судити і з повідомлення прес-служби державної податкової адміністрації в області, датованого березнем цього року: «Перевіркою комунального підприємства «Трамвайно-тролейбусне управління» встановлено факти несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 3 080 200 грн., чим порушено вимоги статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та встановлено борг із заробітної плати працівникам підприємства в сумі 1 802 700  грн. За результатами перевірки донараховано пеню за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 286,3 тис. грн., матеріали перевірки направлено до прокуратури для вжиття заходів».

Ситуація після страйку тимчасово розрядилася саме тому, що підкинули трохи коштів з тих, що мали дати аж у кінці року.

Те, що держава недостатньо фінансує витрати на пільговиків, відомо всім. Але чому ж тоді проблеми найгостріше проявилися саме в Житомирі?  Минулий рік тролейбусники всієї України закінчили з боргами із зарплати в 3 мільйони 753 тисячі, з них більше мільйона припадало на Житомирське ТТУ. Це при тому, що таких підприємств у нашій державі більше сорока. У чому ж річ?

Проблеми калькуляторного підходу

І в міськраді, і в самому ТТУ твердять: обласна влада неправильно розподіляє кошти, які надходять з Києва. Особливо гостро наголошувалося на цій тезі в 2007 році, коли конфлікт дійшов до засідання примирної комісії. На ній представники ТТУ наводили таке порівняння.  2004 року область отримала 22,4 мільйона гривень субвенції, з них електротранспортникам міста перерахували 13,1 мільйона гривень. У 2006 році загальна сума субвенції для Житомирщини становила 34,4 мільйона гривень, але колективу ТТУ намічали виділити вже тільки близько 17 відсотків від цієї суми. Така пропорція, як виявилося, з’явилася не випадково. Саме її назвав тоді представник ОДА, відкидаючи будь-які закиди в необ’єктивності. Аргумент дуже простий: ми ділимо кошти відповідно до пропорції пільговиків. На Житомир їх припадає приблизно 17 відсотків від загальної кількості по області, от таку частку й даємо від суми, яка виділяється з загальної суми субвенції на компенсацію за пільговиків.

У тому, що такий «калькуляторний» підхід не витримує критики, переконатися легко. Досить підняти рішення сесій обласної ради, на яких наприкінці кожного року перерозподіляють кошти. Виявляється, не всім районам вдавалося освоїти суми, які мали піти на компенсацію безплатного перевезення пасажирів автобусами. Їх і передавали ТТУ, частково виправляючи недоліки формально-арифметичного розподілу коштів. Нагадаємо, люди в селах давно змирилися з тим, що пільговим для проїзду є тільки один день на тиждень, що є пільгові й непільгові рейси тощо. Автобуси в приватних руках. Якщо на власників почнуть тиснути, вимагаючи щодня безплатно возити всіх пільговиків, а компенсація за це буде на тому ж рівні, доведеться всім ходити пішки. А ТТУ — підприємство комунальне, воно приречене безплатно возити всі 34 категорії пільговиків.

Ще одна цікава обставина. Цей колектив — серед лідерів за кількістю рухомого складу. А якби половину здали в металобрухт? Було б удвічі менше водіїв, інших працівників. Менші затрати. Менше було б і пасажирів. Але ж субвенцію рахують не по тому, скільки людей перевезено, а скільки пільговиків проживає у місті!

А як в Одесі

З 2006 року, після переходу на формульний розподіл субвенції, ТТУ змушене було брати кредити в банку, щоб платити зарплату, перераховувати податки. Якби не ті позики, колектив застрайкував би ще кілька років тому. Тепер виплата відсотків банку поглинає значну частину надходжень. Всі звертають увагу на таку обставину. Під заставою — одне з двох депо, те, що в самому центрі міста. А це — ласий шматочок землі...

З ситуації не вийти без різкого підвищення економічної ефективності. Облдержадміністрація рекомендувала оперативно вивчити досвід інших міських рад з організації роботи ТТУ, зокрема й те, як рахують пільгових пасажирів міськелектротранспорту в Одесі. Результати настільки сподобалися, що їх оприлюднили в міськрадівській газеті «Місто». За однакової кількості тролейбусів (в Житомирі 170, в Одесі 172) в Житомирі ними було перевезено 60 мільйонів пасажирів, в Одесі на 8 мільйонів менше. Особливий наголос зробили на тому, що Житомирському ТТУ постійно дорікають, ніби воно завищує кількість перевезених пільговиків. Виявилося, що платних пасажирів у Житомирі насправді більше, ніж в Одесі: 47 відсотків проти 42. Незважаючи на те, що вартість проїзду в Одесі становила одну гривню, а в Житомирі 75 копійок, доходи від реалізації квитків у житомирських тролейбусників на 5 мільйонів гривень вищі. А ось факти, заради яких про все повідомили через газету читачам Житомира. В Одесі трамваями і тролейбусами разом було перевезено в 1,4 разу пасажирів більше, ніж у Житомирі, а всіх дотацій одеські електроперевізники отримали в 3,17 разу більше за житомирських. А наостанок таке. Зарплата водіїв тролейбусів в Одесі становила в середньому 2571 гривню, у Житомирі — 1991 гривню.

Хто забирає пасажирів

Чи є все-таки реальні шляхи підвищити доходи Житомирського ТТУ? Є, і про них говорять давно. З облдержадміністрації постійно дорікали, що в місті тролейбусні маршрути дублюються маршрутками. Виходить так: хто може платити — сідає в бусик, хто хоче їхати безплатно — в тролейбус. Мало того, в ТТУ підрахували, що через навалу мікроавтобусів різко знизилася середня швидкість руху тролейбусів. Їм часто доводиться навіть чекати, щоб під’їхати до зупинки. З міськради у відповідь: половина маршруток у місті — приміські, дозвіл видавала обласна влада. Що з того, що ми заберемо «наші», коли «ваші» будуть гасати між тролейбусами? Наприкінці минулого року міська влада все-таки прийняла рішення про зміну руху маршруток. Але через кілька днів вони стали курсувати по-старому. Мовляв, чому це ми маємо петляти бічними вулицями, а тим часом наші приміські колеги будуть вершки знімати. А, між іншим, приміська маршрутка — то часто дуже хитра штука. Курсує з одного села, яке є фактично околицею Житомира, до іншого, на протилежному кінці міста, яке теж є майже околицею, а основних пасажирів бере саме там, де рухаються тролейбуси.

Під час червневого страйку справа, здавалося б, зрушила з місця. Голова ОДА Юрій Забела, зустрівшись із колективом ТТУ, особисто пообіцяв, що центральні вулиці розвантажать від автоперевізників. Чергове рішення щодо цього прийняла і міськрада. Офіційно вже називалося кілька дат, коли це має статися. Але на час написання цих рядків нічого не змінилося, хоч заборона дублювання маршрутів електротранспорту автобусними передбачена відповідним документом. Поки що розрахунки, що їх робив начальник ТТУ Віктор Зубрицький про зростання виручки управління від продажу квитків, так і залишаються теорією.

Тим часом...

Для виплати зарплат за червень—липень і погашення відсотка за банківською позикою ТТУ потрібно не менш як 5,7 мільйона гривень. Такі цифри наводили на нараді, що відбулася в міськвиконкомі 21 серпня.

А на що працівники управління можуть насправді розраховувати? 500 тисяч буде — запевнили «ходаків» на чолі з головою профкому Олегом Котенком. Таку суму виділяє міський бюджет. Ще з півмільйона мають становити власні надходження. Про решту джерел офіційно не говорять. Очікується, що  з держбюджету отримають чергову субвенцію у сумі 2 мільйонів гривень, половину з них область  надасть ТТУ. А ще сподівання на те, що сесія обласної ради, яка має відбутися у вересні, виділить аж три мільйони гривень — завдяки перевиконанню бюджету.

Якщо буде все так, як мріється, то кінці з кінцями на цьому етапі вдасться звести. А якщо ні?

Електротранспортники відповіли на таке питання однозначно: будемо знову страйкувати. Про це вони вже повідомили всі органи влади — з Верховною Радою включно.

***

Один із заступників голови ОДА якось сказав, що банкрутство ТТУ — це справа часу. У відповідь репліка міського голови: про банкрутство й згадувати не можна.

Залишається тільки нагадати, що тролейбус — то все-таки екологічно чистий вид транспорту. А ще про те, що криза коли-небудь закінчиться. А що станеться після пожвавлення економіки? Звичайно, знову полізуть угору ціни на нафту. Продовжувати чи й так зрозуміло, якими будуть ціни на проїзд в автотранспорті?

 

ДО РЕЧІ

 

Фото автора.

 Усіх, навіть керівників ТТУ, захопило зненацька запитання, з чого й коли почалися пільги на проїзд у міському електротранспорті. А нинішні пенсіонери взагалі думають, що право на безплатний проїзд для цієї категорії пасажирів існувало з давніх давен. Ситуацію прояснив Леонід Хомчук — останній голова Житомирського міськвиконкому за часів СРСР:

— Я завжди відчував, що ми в боргу перед ветеранами війни, і ми були першими в Україні, хто почав безоплатно возити учасників війни у громадському транспорті. Про це 1 квітня 1987 року написала газета «Правда». Ми також прирівняли до них і воїнів-афганців, надавши їм статус учасників війни. Потім за нами це почали робити і в Києві, і в усіх інших обласних центрах і великих містах України.

А «звичайні» пенсіонери отримали таке право значно пізніше...