Верховна Рада повинна працювати

Після цього Іван Кириленко (БЮТ) повідомив, що його фракції так і не вдалося знайти порозуміння із фракцією Партії регіонів, яка блокує роботу Верховної Ради. Зокрема, за його словами, БЮТ розуміє, що для збільшення пенсій у Пенсійного фонду немає достатніх ресурсів. Відтак, задля наповнення Пенсійного фонду він запропонував регіоналам збільшити зарплати у реальному секторі, зокрема, на підприємствах, які належать членам фракції Партії регіонів, що за рахунок відрахувань до Пенсійного фонду дозволить збільшити мінімальні пенсії.

У відповідь Олександр Єфремов (Партія регіонів), зауважив, що напередодні його політичній силі здавалося, що можна знайти спільну точку зору в питанні підвищення мінімальних пенсій та мінімальних соціальних стандартів. Саме тому регіонали погодилися розділити ухвалення рішень стосовно підвищення мінімальних пенсій і мінімальних зарплат. А тим паче, якщо заступник голови

Бюджетного комітету Олег Ляшко заявляє, що сьогодні існують джерела для покриття 4—6 млрд. грн. на збільшення соціальних стандартів, то «давайте зайдемо до зали і проголосуємо за збільшення мінімальних пенсій і мінімальних соціальних виплат». А що стосується розгляду нового законопроекту про збільшення мінімальних соціальних стандартів, то О. Єфремов нагадав, що це питання обговорюється чотири місяці. Тож уряд давно міг би знайти джерела для покриття зазначених витрат. Тим паче, що влітку представник коаліції І. Кириленко з парламентської трибуни заявляв, що у вересні це питання стоятиме першим. А небажання уряду здійснити кроки зі збільшення соціальних стандартів О. Єфремов пояснив тим, що сьогодні на казначейських рахунках накопичено великі суми, які напередодні виборів, після доведення людей до повних злиднів, планується витратити на купівлю виборців. Зрозуміло, що після цієї заяви І. Кириленко категорично спростував наявність на рахунках у казначействі вільних коштів та нагадав, що Верховна Рада ухвалила на 2009 рік дефіцитний бюджет, а до того ж такі джерела доходів, як доходи від приватизації, — не надходять.

Микола Мартиненко («НУ-НС») заявив, що переважна більшість представників фракції ніколи не проголосують за популістські пропозиції, оскільки вони призведуть до розкручування інфляції, яка випереджатиме розміри збільшення доходів. Замість цього він запропонував розглянути питання про повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб та до запровадження податку на нерухомість, що забезпечить додаткові доходи на збільшення соціальних стандартів.

Адам Мартинюк (КПУ) запевнив, що його фракція підтримає будь-який законопроект, що передбачатиме збільшення розміру соціальних стандартів. Однак джерелом цього збільшення він вважає здійснення низки кроків зі зростання виробництва, оскільки решта запропонованих шляхів — це забрати в одних та віддати іншим. Відтак, він запропонував ПР та БЮТ компромісне рішення, яке полягає в тому, щоб спочатку проголосувати за рішення, які передбачають наповнення бюджету, а вже після цього поставити на голосування питання про збільшення соціальних стандартів.

Ігор Шаров (Блок Литвина) висловився за те, щоб народні депутати повернулися до сесійної зали та вирішували всі питання шляхом голосування.

Оскільки під час погоджувальної ради компромісу так і не було досягнуто, то Голова Верховної Ради Володимир Литвин звернувся до блокувальників із проханням дати йому можливість, не відкриваючи засідання, поінформувати народних депутатів про перебіг дискусії та викласти свої пропозиції стосовно досягнення компромісу. Та оскільки стіл головуючого продовжував залишатися в облозі, то з інформацією про перебіг погоджувальної ради глава парламенту був змушений виступити перед журналістами. «Щоб припинити будь-які звинувачення та розпочати роботу Верховної Ради, я пропоную запросити представників Рахункової палати, Міністерства фінансів та Міністерства економіки, щоб вони поінформували про реальний фінансовий стан країни. Оскільки точаться розмови про наявність на казначейських рахунках чималих коштів. Якщо з’ясується, що кошти там справді є, то Верховна Рада зможе ухвалити відповідне рішення соціальних стандартів», — зазначив він. Оскільки ця пропозиція не пройшла, В. Литвин запропонував народним депутатам повернутися до сесійної зали та в порядку черговості розглянути усі законопроекти, які передбачають збільшення мінімальних пенсій та мінімальних соціальних виплат. Якщо такий законопроект буде ухвалено, то далі, на думку В. Литвина, потрібно ухвалити рішення про введення в дію закону про погодинну оплату праці не з 2010 року, а з 1 жовтня цього року, прийняти закон про частку заробітної плати у собівартості продукції, що сприятиме зростанню заробітної плати. Та одночасно ухвалити рішення про мораторій на підвищення вартості комунальних послуг і про регулювання цін на основні продукти харчування. Також Верховна Рада має рекомендувати Кабінету Міністрів накласти заборону на зупинку виробництва, звільнення працюючих, скорочення робочого тижня чи відправлення працівників у неоплачувану відпустку. Та, оскільки жодну із цих пропозицій не було підтримано, то, на думку Голови ВР, «складається парадоксальна ситуація, коли депутати блокують роботу парламенту, вимагаючи розгляду законопроекту про збільшення соціальних стандартів, але водночас не дають можливості його розглянути». І для цього шукають різні приводи і пояснення, як-от, що у разі схвалення законопроекту Олега Зарубінського, який передбачає значні видатки на збільшення соціальних стандартів, Президент його заветує. «Але це вже буде проблема Президента, а моя позиція чітка і однозначна — Верховна Рада повинна працювати», — підсумував Володимир Литвин.

Оскільки Верховна Рада так і не запрацювала, то головні дієві особи перемістилися в кулуари, де продовжили обмін звинуваченнями. Зокрема, під час брифінгу І. Кириленко зазначив, що сьогодні готові до розгляду близько десяти законопроектів, які пов’язані із підвищенням соціальних стандартів, проте через блокування їх неможливо ухвалити. «Ми готові розглядати питання про збільшення видатків для фінансування найнезахищеніших верств населення на 4—6 млрд. грн. Та, на жаль, і ця пропозиція не була підтримана», — сказав він. І продовжив, що якщо Партія регіонів переконана, що пропоноване нею збільшення зарплат і пенсій реальне, то нехай представники великого капіталу, які на 90 відсотків представляють цю політичну силу, з сьогоднішнього дня в 1,5—2 рази підвищать зарплати своїм працівникам і покажуть усій країні, що це можливо. Відтак І. Кириленко зробив висновок, що блокування здійснюється з єдиною метою — проведення дострокових парламентських виборів.

Ці заяви відразу ж спростував О. Єфремов. Крім того він нагадав, що саме І. Кириленко з парламентської трибуни обіцяв, що у вересні буде ухвалено законопроект про збільшення соціальних стандартів, а сьогодні вдає, що не пам’ятає про цю обіцянку. Проте, замість цього, сьогодні пропонується проголосувати за законопроекти, які передбачають збільшення надходжень до бюджету, і при цьому годі навіть ознайомитися із цими законопроектами. Та, якщо озвучену пропозицію про збільшення акцизів на спиртне ще можна розглядати, каже він, то про збільшення акцизів на пальне не може бути й мови, оскільки це призведе до збільшення інфляції.

Микола Катеринчук («НУ—НС») від імені Європейської партії, яку він представляє, заявив про категоричне несприйняття нинішнього стилю роботи Верховної Ради. «Якщо найближчим часом Партія регіонів не розблокує роботу парламенту, то можна буде вести мову про притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто заважає роботі Верховної Ради», — сказав він.

Однак, незважаючи на ці погрози, поки що регіонали блокаду знімати не збираються.