Нова команда «Украгролізингу»: гнучко і швидко реагуємо на виклики часу

До керівництва НАК «Украгролізинг» — провідної компанії на вітчизняному ринку фінансового лізингу — в середині лютого 2009 року прийшли молоді амбітні менеджери, які задекларували сучасні підходи у роботі із сільгосптоваровиробниками. Перше півріччя їхньої діяльності виявилося помітно ефективним, про що ми сьогодні й ведемо розмову з головою правління НАК «Украгролізинг» Миколою ШПАКОМ (на знімку).

— Почну з того, що ми зміцнили довіру агровиробників до нашої компанії. Мало того, дали їм відчути, що фінансовий лізинг є для них сьогодні чи не єдиним шансом зберегти технічний потенціал, вистояти у кризових умовах. Причому в багатьох випадках не тільки вистояти, а й залишатися достатньо конкурентоспроможними. І це, наголошу, за загального дефіциту обігових коштів та практично повної відсутності банківського кредитування. Про довіру до лізингу як найдієвішого на сьогодні фінансового інструменту (а водночас і до нашої компанії) свідчить, зокрема, той факт, що на 2009 рік господарствами різних форм власності через НАК «Украгролізинг» замовлено 10 745 одиниць техніки та обладнання на 862 мільйони гривень.

— Бо пропонуємо їм це зробити на вигідних умовах. Буквально кілька тижнів тому знову знижено відсоток першого внеску за техніку, яку беруть на умовах лізингу. Його мінімальний розмір — 10 відсотків загальної вартості. Лізингоодержувачі сплачують 7 відсотків річних від неповернутої вартості техніки упродовж 5—7 років — графік повернення лізингових платежів доволі зручний для наших клієнтів. І ціни не змінюються протягом усього терміну дії лізингової угоди, при тому, що виробник може підвищувати її кілька разів протягом року. До того ж вартість техніки не прив’язана до курсу долара США і не залежить від індексу інфляції. Цей фінансовий інструмент зручний ще й тим, що лізингоодержувач може користуватися новою технікою одразу після першого внеску. Зрозуміло, що така схема тепер найвигідніша малим та середнім господарствам, тобто наймасовішому сектору економіки.

На сьогодні компанія передала в лізинг 314 одиниць сільгосптехніки на загальну суму 67 мільйонів гривень. Ці цифри збільшуються буквально щодня. Адже ми не лише освоюємо кошти, передбачені держбюджетом — на цей рік закладено 153 мільйони гривень, яких явно недостатньо. Тому уряд дослухався до наших аргументів і прийняв рішення виділити ще 393 мільйони гривень зі стабілізаційного фонду для забезпечення вітчизняних аграріїв технікою на умовах фінансового лізингу. Перший транш цих коштів обсягом сто мільйонів гривень очікуємо вже цими днями.

Суворі до боржників та корупціонерів

— Ну, не зовсім — такого не вдалося досягти ще жодній лізинговій компанії. Неповернення були і будуть. Без цих ризиків лізингові операції не обходяться. Але їх можна звести до мінімуму, чого, власне, і прагнемо у своїй повсякденній роботі. Принаймні про це свідчать і результати роботи протягом семи місяців нинішнього року. Із 129,3 мільйона гривень, які маємо отримати від лізингоодержувачів протягом 2009 року, на 1 серпня надійшло 60,2 мільйона гривень. За планом їх мало бути на сто тисяч гривень більше, тобто планові показники виконуємо на 99,5 відсотка.

Дається взнаки сезонність агровиробництва. Деякі регіони з початку року пасли задніх, коли йшлося про планові повернення лізингових платежів. Та вже з початком жнив і реалізації нового врожаю результати помітно поліпшилися. Зокрема, просто блискуче спрацювало в липні дочірнє підприємство «Кримагролізинг», яке виконало планові показники на 590 відсотків, і у такий спосіб борги своїх клієнтів за сім місяців цього року звело до мінімуму.

Принагідно зауважу, що з директорами декількох наших філій довелося розпрощатися. Бо на всі свої промахи та недопрацювання шукали «об’єктивні» причини. Усе їм, як то кажуть, заважало в роботі. Так тліло-колотилося в Хмельницькій області, де місцева філія традиційно відставала. А от з приходом нового керівника — Володимира Шумиводи — ситуація істотно змінилася на краще. Філія почала стабільно справлятися з плановими завданнями. Мало того, з місяця в місяць перевиконує їх, і вже у серпні позбулася боргів, нагромаджених попереднім керівництвом.

А такі області, як Одеська, Луганська, Дніпропетровська, Рівненська, Донецька стабільно справляються з планами повернення лізингових платежів на 100—150 відсотків. Трохи відстають Житомирська, Львівська, Івано-Франківська, Сумська та Харківська області. Проте їх борги переважно пов’язані із придбанням дорогого обладнання для тваринництва виробництва «Агрікон» та «Лорд», про які варто сказати окремо.

Загалом ми впевнено йдемо до того, щоб із завершенням третього кварталу наші клієнти повернули до держбюджету всю суму належних лізингових платежів. Мало того, маємо наміри спрацювати з добрячим плюсом.

Наші головні зусилля зосереджені на роботі із основними боржниками. Ми створили департамент економічної безпеки, значно зміцнили кадровий потенціал юридичного департаменту. Боролися (інакше слово і не підбереш) і тепер продовжуємо це робити із задавненими боргами, залишеними нам від попередників. А заодно розчищаємо наслідки хитрих лізингових схем, які часом межують із корупційними.

— А які ще підстави треба, коли маємо справу із очевидними фактами. Достатньо проаналізувати структуру боргів, і постає доволі виразна картина. Левова частка неповернень лізингових платежів — майже 13 мільйонів гривень — належить сільгоспвиробникам, які взяли на умовах лізингу обладнання (переважно зерносховища) виробництва ТОВ «ТПК «Лорд» (6,6 мільйона гривень), а також обладнання для вирощування свиней від ТОВ «Агрікон-Київ» (ще 5,7 мільйона гривень). Починаючи з цього року абсолютна більшість цих клієнтів не повернула жодної гривні. Отже, борги саме цих злісних неплатників становлять майже 60 відсотків заборгованостей 2009 року перед нашою компанією, а отож — і перед державою. Так, наприклад, тільки у Київській області ТОВ «Універсал Транс» з початку року накопичило мільйонний борг, ТОВ «Прем’єра-Агро» — півтора мільйона, ТОВ «Укртехспецтранс» — 920 тисяч.

Зважмо, що загальна заборгованість господарств, які отримали техніку та обладнання від марки «Лорд» та «Агрікон», становить відповідно 26 мільйонів та 9,6 мільйона гривень. Коли попит на це обладнання впав і помітно зменшилася кількість замовників, то розрахунки лізингоодержувачів із «Украгролізингом» зупинилися. Важко не помітити закономірності у стосунках саме цих господарств-боржників з виробниками обладнання «Лорд» та «Агрікон». Отож напрошується висновок про те, що виробники створили для власних фінансових інтересів своєрідну піраміду: їхні господарства отримували гроші на придбання у лізинг техніки та обладнання, але цими коштами материнське підприємство перекривало зовсім інші потреби. На що боржники сподіваються тепер, різко припинивши проплати, важко сказати.

«Украгролізинг» постійно відстежує через свої філії, які є в усіх регіонах, розрахунки лізингоодержувачів за надану їм техніку. У разі несплати упродовж 30 днів від зазначеної у графіку дати розрахунку, компанія змушена в судовому порядку стягувати борги та вилучати об’єкти лізингу. Тільки цього року вже подано 108 позовних заяв на суму понад 98 мільйонів гривень. Водночас задоволено 44 позови на суму 10,6 мільйона гривень.

— Я не стверджував би так категорично. Доволі часто боржники воліють не доводити справу до судового рішення і намагаються все-таки встигнути розрахуватися. І то є прагматичний підхід до розв’язання цієї проблеми. Бо інакше за рішенням суду сплачуватимуть ще й додаткові до свого боргу 10 відсотків виконавчих зборів. Ось днями, наприклад, надійшло на рахунок компанії 225 тисяч гривень від лізингоодержувача, з яким було укладено мирову угоду в судовому порядку.

Кошти у разі примусового виконання судових рішень шляхом звернення до виконавчої служби надходять на банківські рахунки поступово, за накопичувальним підсумком. Практично щотижня отримуємо понад сто тисяч гривень. Зокрема, у липні надійшло таких коштів майже на 700 тисяч гривень. А загалом з початку 2009 року на підставі судових рішень та на стадії розгляду судових справ уже повернуто понад три мільйони гривень.

Треба наголосити на ролі обласних філій «Украгролізингу», котрі мають справу безпосередньо із лізингоодержувачами, настійливо шукають різні методи, аби все-таки вплинути на боржників. Адже чим більше заборгує та чи інша область, тим менше техніки та обладнання отримають господарства цього регіону. Бо саме за кошти від повернення лізингових платежів закуповуємо нову техніку для передачі її в лізинг.

Регулярно збираємо керівників наших філій на селекторні наради, використовуємо щонайменшу нагоду, щоб зустрічатися на галузевих виставках. Щопонеділка кожен керівник обласної філії особисто звітує голові правління про хід повернення платежів у регіоні.

— Безперечно. Нам доводиться наводити елементарний порядок. Найперше провели загальну інвентаризацію, щоб знати реальну ситуацію в компанії, в усіх її підрозділах, чітко орієнтуватися, в якому стані перебуває надана на лізингових умовах техніка, де і за яких умов її експлуатують чи зберігають. Бо хіба то порядок, коли в деяких областях не можемо знайти по 20—30 одиниць техніки, переданої два—три роки тому в лізинг?! За документами вона числиться на балансі компанії, однак за її експлуатацію ніхто не платить. Мало того, ті агропідприємства, які нею нібито користуються, вже зникли. Знайдеш «загублений» трактор або комбайн, а він, з’ясовується, вже компанії не належить. Ось таку «спадщину» перебрали ми від своїх попередників, тепер мусимо розставляти все на свої місця.

Та ми роботи не боїмося. Інша річ, що всі наші зусилля мають працювати на загальний результат. Наш час не терпить жодних розмов. Я завжди нагадую працівникам компанії: не треба розводити пусту балаканину про причини невдач — показуйте реальний результат, підсумок своїх дій. Смішно слухати виправдання та нарікання на тяжкий період. А хіба колись часи були легкими? Просто треба працювати енергійно, ставлячи перед собою реальні завдання, конкретні терміни їх виконання. Наприклад, зорієнтували всю компанію на те, щоб до 1 жовтня 2009 року погасити всі поточні борги лізингоодержувачів. Саме цьому і була підпорядкована комплексна робота колективу «Украгролізингу» останні півроку.

Кажу комплексна, бо налаштовуємо наш менеджмент працювати не локально, так би мовити, лише в своїй «борозенці», а саме над реалізацією конкретних комплексних проектів, що їх реалізовує компанія. Переконаний: саме за комплексним підходом майбутнє. Щоби потоки інформації не накладалися один на одного, а за окремі напрямки відповідала окрема людина, щоби було з кого спитати за кінцевий результат.

— Ми намагаємося ретельно обирати для поставок аграріям у лізинг все найкраще, що пропонує вітчизняний виробник. Не секрет, що деякі наші підприємства роками не модернізували свої виробництва, а лише штампували тепер вже морально застарілі машини. Натомість спекулювали розмовами про патріотизм, з огляду на який, мовляв, вітчизняний аграрій має закуповувати відвертий брухт, хоча вже зміг спробувати якісні імпортні механізми і відчути різницю.

Останні рішучі дії уряду стосовно фінансування вітчизняного сільгоспмашинобудування абсолютно збігаються зі стратегією і нашої компанії. По суті, нам дано карт-бланш у пріоритетному виборі найновіших технологій та обладнання для забезпечення ними аграріїв. Аргумент Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко досить чіткий і логічний: якщо держава виділяє кошти, то вони мають вкладатися переважно у прогресивні енергоощадні, ресурсозберігаючі технології. Тому ми найактивніше співпрацюватимемо з такими підприємствами, як, наприклад, «Агро-Союз», «Червона зірка», «Брацлав», «Техно», «ТЕСМО-М» та іншими, котрі помітно осучаснюють свою продукцію. На решту підприємств, що виробляють, скажімо, механізми для невеликих господарств, кошти теж підуть, але вже за залишковим принципом.

Нехай такі дії комусь і здаються занадто суворими, але інакше неможливо зрушити з місця заскорузлу систему — більшість й надалі нічого не змінювала б і тягнула б за старе. А ми прихильники рішучих дій з оновлення. Хіба не в цьому виявляється європейськість, про яку зараз модно говорити? Ми ж не говоримо, а діємо — намагаємось гнучко, швидко реагувати на виклики часу. І переконані, що у такий спосіб «Украгролізинг» підтримає не лише селян, які отримають якісну техніку, а й підприємства-виробники, котрі завдяки лізинговим коштам зможуть оновити свої виробництва, аби заздрісно не заглядати на продукцію зарубіжних конкурентів.