Звичайний чарівник

Скромною мовчанкою обійшла Вінниця 70-річний ювілей свого чарівника. Хоч лікар дуже не полюбляє цього слова, але багато земляків дотепер саме так називають його. Незважаючи на те, що у Вінниці Анатолій Кашпіровський закінчив медичний інститут, 25 років працював лікарем-психіатром обласної психіатричної лікарні імені Ющенка, про його ювілей на офіційному рівні не згадувалося. Жив він у мікрорайоні Вишенька. Там само мала квартиру мати, на жаль, уже покійна. Тут видав заміж дочку Лєну. За словами однієї з колишніх студенток, яка навчалася разом з донькою Кашпіровського, Лєна була розумничка і красуня. Заміж вийшла за хлопця з Літинського району. Іван був з сільської багатодітної родини, з хорошої сім`ї. Навчався у Росії в одному з училищ зв`язку. Після закінчення приїхав на роботу у Вінницю. Його притулив хтось з родичів. А навпроти проживала Лєночка... Однак життя у молодих не склалося. Лєна та Іван розлучилися. «У Лєни та Івана народилася донька, — продовжує розповідь однокурсниця доньки Кашпіровського. — Лєна залишилася в Америці. Там після навчання підтвердила наш диплом. Працювала лікарем. Де зараз, не знаю. Іван теж в село не повернувся. По-моєму, він живе в Канаді. А всіх його родичів з багатодітної родини у селі чомусь називають Кашпіровськими. Дивно, правда? Чому так, не знаю. Люди вже як дадуть кличку, то це надовго». 

Свої сеанси гіпнозу Кашпіровський розпочав у Вінниці ще в середині 70-х років минулого століття. Він виступав як лектор обласної організації товариства «Знання». Автор цих рядків пригадує один з таких виступів у Могилеві-Подільському. У районний будинок культури прийшло чимало людей. Лектор справив більше враження не так лекцією, як сеансом гіпнозу. Як зараз пам`ятаю, починав його з того, що кожен бажаючий мав зімкнути пальці рук. Після установки гіпнотизера у багатьох руки ніби задерев’яніли, так і залишалися зімкнуті. Таких лектор запрошував на сцену. Тоді почалося справжнє шоу. Люди, як в тумані, робили все, що їм наказував гіпнотизер. Усі команди звучали голосно. Наприклад, він попереджав, що треба перейти річку. Хтось починав підкачувати штани, а хтось взагалі знімав одяг. Найбільше запам`яталася сцена, коли Кашпіровський вишикував присутніх у ряд, підходив по черзі до кожного, торкався лоба, після цього всі падали на підлогу, як олов`яні солдатики. Причому потилицею об підлогу.

Апробувавши свої виступи у райцентрах області, Анатолій Михайлович розширив географію поїздок. Завдяки цим виступам ім`я Кашпіровського стало відоме не тільки на теренах колишнього Союзу, а й за кордоном. Зокрема, він працював у Польщі, США, деяких інших країнах. Хто пам`ятає ті часи, підтвердить, що популярність Кашпіровського була надзвичайно велика.

— А ви не задумувалися над тим, що Кашпіровський своїми телесеансами відволікав увагу людей від розпаду Радянського Союзу? — запитує вінницький психолог Леонід Максименюк, який у перші дні «розкрутки» Кашпіровського працював разом з ним. — Його неспроста так «розкручували» центральні канали телебачення та друковані засоби інформації. У Москві добре розуміли, що треба відволікти чимось увагу людей великої країни, яка руйнувалася на очах, як картковий будинок. — Не заперечую, сам Анатолій Михайлович надзвичайно працелюбна людина, — зазначає Леонід Максименюк. — Можливо, саме завдяки його наполегливості й впертості вдалося досягти такої популярності. Але як він добивався усього того, то окрема розмова.

— Ми разом починали з Кашпіровським, — продовжує Леонід Максименюк. — У товаристві «Знання» знали, що збираємо великі аудиторії, тому охоче давали нам відрядження. Я не маю медичної освіти. Однак у мене була своя тема — аутогенне тренування. Я опановував його техніку на спеціальних курсах. Мав багато літератури. Частково моя тема пересікалася з темою Кашпіровського. Анатолій Михайлович чомусь вважав, що я, як кажуть, стою на його шляху. Одне слово, ми розійшлися. Пізніше, коли я працював ведучим на вінницькому телеканалі «Іштар», Кашпіровський приїхав до Вінниці, у гості до мами. Я зробив з ним дві передачі. Незважав навіть на те, що він робив вигляд, що ми не знайомі. Передачі мали неабиякий резонанс. Йому вони сподобалися. Анатолій Михайлович схвально відгукнувся про мою роботу. Через рік знову навідався до нашого міста, шукав мене, щоб зробити нове інтерв`ю, але я вже на той час не працював на телебаченні. Відтоді, тобто з початку 2000-го, я з ним не бачився і не спілкувався.

— Позитивно відгукнутися про те, що робив Анатолій Михайлович, не можу не тому, що ми з ним розійшлися, — продовжує пан Максименюк. — Якби розкрити всю суть його сеансів, їх технологію, волосся стало б дибки.

Але навіть після того, коли московська «Литературная газета» негативно відгукнулася про методи Кашпіровського, знайшлися ті, хто став на його захист. Відомим вченим у галузі психології не давали можливості, як кажуть, розставити крапки над «і», бо, повторюю, Кашпіровський мав упливових покровителів. — Якщо ви запитаєте, чому ж я мовчав, коли мав так багато інформації, то скажу, що не мовчав. Одного разу в будинку культури «Зоря» зібрав аудиторію, вийшов на трибуну і викрив усі ці фокуси Кашпіровського. Але зал не сприйняв такої інформації. Після того, коли поставив конкретне запитання: хто вірить у сказане мною, рук було піднято небагато. Це ще раз підтверджує істину: людям не потрібна правда, їм подавай щось смажене, незвичне...

Стосовно нових телепередач за участю Кашпіровського, вони будуть кардинально відрізнятися від телесеансів психіатра тих далеких часів. Нове шоу зовсім іншого плану. В студію приходитимуть відомі особи: представники політичного бомонду, шоу-бізнесу тощо. Кашпіровський з допомогою свого психотерапевтичного таланту робитиме все, щоб вони чим більше «оголили» свої душі. Свої потаємні таємниці цілителю душ із скандальною репутацією вже довірили Лоліта Мілявська та Михайло Пореченков.

 

Вінницька область.