Цукерка Франкенштейна генно-модифікована їжа не до вподоби тваринам, але люди змушені її споживати

Розповсюдження штучної їжі може мати катастрофічні наслідки для людства. Таку думку на прес-конференції в Києві висловила доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізіології Російської Академії наук, експерт з продовольчої безпеки в Раді НАТО—Росія 

Ірина Єрмакова.

Загалом у світі близько 27 мільйонів гектарів засіяно трансгенними рослинами. З’явився навіть новий сорт кукурудзи, в яку ввели вісім трансгенів. «А так званий «золотий рис», збагачений завдяки новітнім біотехнологіям вітаміном А, без тестування на тваринах почали перевіряти на дітях», — обурюється Ірина Єрмакова.

2008 року австрійські вчені досліджували вплив ГМО-кукурудзи на братів наших менших і дійшли висновку, що така їжа призводить до порушень репродуктивної функції й роботи внутрішніх органів. Експерименти на щурах, які проводила сама Ірина Єрмакова, теж яскраво продемонстрували згубний вплив «їжі Франкенштейна». Щури, яких годували генно-модифікованою соєю, давали хворе потомство. Половина новонароджених тваринок помирали в ніжному віці, близько 40 відсотків були недорозвинені. До того ж жодне дитинча піддослідних щурів не дало потомства... Чи не спіткає та сама доля людей, яким уже нині активно згодовують штучну їжу?

— Ми вважаємо, що небезпека пов’язана саме з тим, що чужі гени до ГМО-організмів уводять за допомогою вірусів або бактеріальних плазмід, кільцевої ДНК, — каже Ірина Єрмакова.

Споживачів запевняють, що ці віруси «приспані». Але сумніви все-таки виникають...

У світі є більш як 140 ГМО-культур. Приміром, у бульбу додали гени земляної бактерії, яка вбиває колорадського жука. Щоб отримати стійку до посух пшеницю, їй вживили ген скорпіона. Помідори «схрестили» з морською камбалою. Шляхом об’єднання несумісного в природі генетичного матеріалу «вивели» новий сорт яблук, слив, винограду, огірків, баклажанів і ще більше сотні рослин. У такий спосіб рослини набули раніше не властивих їм якостей — стійкість до гербіцидів, деяких шкідників та збудників хвороб, більшу врожайність тощо. Та в цієї медалі є зворотний бік: учені припускають, що виробництво генно-модифікованої їжі може мати катастрофічні наслідки і для кожної окремої людини, і для людства загалом.

Передовсім ідеться про знищення природного біорозмаїття. Крім того, експерти не відкидають, що поява нових хвороб і досі невідомих людству вірусів пов’язана саме з такими генетичними експериментами.

За висновками Єрмакової, використання ГМО може призвести до сплеску онкологічних захворювань, випадків безпліддя, алергій, високого рівня смертності та захворюваності новонароджених дітей.

За допомогою певних технологій «вірусну» проблему можна розв’язати, каже Ірина Єрмакова. Досягнення генної інженерії, без сумніву, прислужаться людям у майбутньому. Але на даному етапі розповсюдження ГМО-культур є передчасним, вважає експерт.

Три роки тому з трибуни міжнародної конференції Ірина Єрмакова звернулася до вчених світу із закликом повторити її дослідження. Проте експерименти російського науковця й досі залишаються, на жаль, унікальними. Розвиткові досліджень впливу ГМО на живі організми заважає потужне бізнесове лобі, яке отримує чималі прибутки від вирощування й виробництва модифікованих продуктів.

Основними виробниками ГМО є США, Канада, Аргентина і Бразилія. «Нині до них додалися Китай — за рахунок бавовни — та Індія», каже голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов. Половина всієї бавовни, яка вирощується в світі, — генетично-модифікована. Серед продуктів харчування найбільш забрудненими ГМО є соя, кукурудза і картопля.

Альтернативу їжі Франкенштейна пропонують прихильники органічного землеробства. Нині від ненатуральних харчів починають відмовлятися навіть африканські держави. У 32 країнах створено сільськогосподарські зони, де заборонено вирощувати модифіковані рослини. А Швейцарія, Австрія, Греція, Польща та Венесуела взагалі оголосили себе вільними від ГМО. «Нещодавно до цього процесу долучилися Франція та Німеччина», — розповідає Ірина Єрмакова. Крім них, ще 11 країн хочуть відмовитися від трансгенних аграрних технологій.

Найближчим часом Федерація органічного руху України планує провести в Києві ярмарок органічних продуктів. «Якщо ГМО-картоплю не їсть навіть колорадський жук, то українцям її вживати й поготів не варто», — переконаний Євген Милованов. Без хімікатів і ГМО ми цілком можемо забезпечити себе харчами. За словами Милованова, в Україні під сертифіковане органічне сільгоспвиробництво відведено 270000 гектарів. На жаль, майже весь генетично та екологічно чистий врожай відправляють на експорт, але дещо з’являється і на нашому ринку. Приміром, декілька столичних супермаркетів і спеціалізованих магазинчиків уже сьогодні пропонують органічні продукти, які коштують у 3—4 рази дорожче за звичайні. Тим часом у країнах Євросоюзу за них правлять лише на 10—20 відсотків більше.

У сусідній Росії заборонено вирощувати ГМО, а лабораторії з визначення вмісту трансгенів у продуктах є практично в кожному місті, зазначає Ірина Єрмакова. Мода на натуральні харчі призвела до того, що тамтешні багатії купують собі індивідуальні ПЦР-лабораторії вартістю близько 50 тисяч доларів, і щоразу, коли закуповують продукти до столу, перевіряють їх на ГМО. А от спонсорувати наукову розробку цієї теми ніхто не поспішає.

В Україні ситуація ще гірша, тому наші багатії вважають за краще організовувати вирощування органічної їжі для потреб власних домочадців. Українські лабораторії із виявлення ГМО-продукції можна перелічити на пальцях однієї руки, до того ж не всі вони укомплектовані кадрами. А маркування продуктів, що містять трансгени, весь час відкладається. Постанову Кабміну про запровадження маркування харчових продуктів із вмістом ГМО планували ввести в дію з 1 липня. Однак на прохання підприємців Прем’єр-міністр погодилася перенести цю подію на 1 січня 2010 року. А тим часом продукти з ГМ-компонентами завозять в Україну у великій кількості й практично неконтрольовано.

На нашому ринку ГМО-соя і кукурудза представлені, як то кажуть, в асортименті. Модифіковану сою додають у безліч популярних продуктів: ковбаси, сосиски, морозиво, шоколад і цукерки, які так люблять діти. Жири із ГМО-рослин «просунуті» молочарі навчились додавати в масло, молоко і сметану.

Ганна ЛУКАНСЬКА.

На знімку: попри світову фінансову кризу, на Заході органічні продукти мають великий попит.