Ще сім років тому А. Іофе, тоді депутат Верховної Ради автономії, який багато років очолював «Крименерго», ініціював розгляд проблеми енергетичної вразливості півострова на одній із сесій, і не лише докладно охарактеризував невтішний стан у цій справі, а й запропонував конкретні заходи, спрямовані на її розв’язання. Через декілька років ентузіаст енергозбереження змусив кримських депутатів повернутися до цього важливого питання. З’ясувалося, що зроблено, на жаль, зовсім мало, старі проблеми так і не розв’язано, і енергетична безпека Криму продовжує викликати сумнів. Відтоді майже нічого не змінилося, попри стрімке загострення важливого для кожного з нас окремо й країни загалом питання...
Нині автор грунтовної книжки «Енергозбереження» Адольф Іофе (написаної разом з не менш досвідченим колегою Григорієм Грубою, теж заслуженим енергетиком України і Криму та співавтором багатьох наукових робіт з цієї тематики) намагається зацікавити відповідальних осіб цією актуальною працею, яка дає вичерпні відповіді на головне питання часу — як зберегти те, що так дорого нам дістається?
— З яких найперших кроків порадите нашим читачам почати нарешті економити енергоресурси?
— Застосовувати альтернативні форми енергії, безперечно, вкрай необхідно якнайшвидше. Знижувати втрати електроенергії в лініях і трансформаторах, зменшувати площу петлі Гістерезис дуже важливо. Про все це та багато інших способів зниження енерговитрат написано в нашій книжці.
— Але книжка написана, видана, а що далі?
— На жаль, майже нічого. Час від часу проходять різного рівня семінари, наради, накреслюються важливі заходи, але користі від них щось не помітно нікому. Навіть ті, хто намерзся взимку, щось не дуже помітно, щоб належно готувалися до наступного сезону холодів. Що необхідно? Через ЗМІ доступно пояснювати людям, що теплоізоляція стін і вікон, сучасний точковий світильник замість багатолампових люстр, вчасно вимкнене світло в коридорах, підвалах і на сходових клітках — не економія на сірниках, а в повному розумінні слова показник культури, вихованості і, якщо хочете, справжнього, а не показного патріотизму. Для здійснення цього особливих витрат не потрібно. Необхідно лише бажання. Потрібно диверсифікувати споживання палива: неприпустимо, щоб Україна на одиницю ВВП витрачала 890 грамів умовного палива, тоді як країни Євросоюзу — 250. Із цих витрат Європа використовує 22 відсотки газу, а Україна — 42. Ніби вона має блакитного палива стільки, як Росія чи Туркменія.
Як це зробити? Маючи потужну електрогенеруючу систему, завантажену менш як на 60 відсотків, за достатньо низької собівартості кіловат-години, просто безгосподарно не використовувати електроенергію, особливо в нічний період, для опалення та інших комунально-побутових потреб так, як це роблять в більшості розвинених країн. Останнім часом про таку необхідність кажуть і керівники, і депутати. Але, скажімо, в містах Криму на електроопалення перейшло дуже мало абонентів.
Недавня постанова Кабміну про збільшення тарифу на побутову електроенергію за щомісячного споживання понад 400 кВт-годин скасована. Це стимулює збільшення нічного електроспоживання відповідно до технічних умов енергопостачальної організації. Але для того, щоб економія енергоресурсів набула державного масштабу, потрібно здійснити ще декілька кроків.
Важливо на законодавчому рівні доручити проектним організаціям розробити, а будівельним фірмам впровадити сучасні способи теплоізоляції стін і вікон, автоматизовані простішого типу вимикачі освітлення місць загального користування в будинках — в підвалах, на сходових клітках, в коридорах. Розробити і запровадити в найширшу практику сонячні обігрівачі води, які вже декілька десятків років використовуються навіть у країнах третього світу.
З метою використання сучасних світильників, що мають ККД в десятки разів вище, ніж у лампах розжарювання, слід за прикладом багатьох країн субсидувати зниження цін на нові освітлювачі. Їх широке застосування помітно знизить втрати електроенергії. Необхідно також категорично заборонити включення зовнішнього освітлення вулиць, парків і площ у світлий час доби. Наведені способи енергозбереження — ефективні й доступні. Якщо їх приймуть місцеві та центральна влади, а головне, без зволікання запровадять в життя — це принесе значну користь кожному регіону, а відтак усій Україні.
Для реалізації цих кроків особливих затрат не потрібно — лише бажання змінити все на краще.
Крим.
