За законами жанру — істина десь посередині, або А ліс і нині там

Після трагічних подій, пов’язаних із умисним убивством людини в Голованівському районі, і оголошення його основного фігуранта у розшук для притягнення до кримінальної відповідальності, раптом настала черга порозгрібати інші, менш важливі, але теж нагальні питання цієї справи. Йдеться про десятки тисяч гектарів мисливських угідь, де було скоєно злочин, переданих у користування підприємству, до діяльності якого причетний розшукуваний. Ініціатори наведення порядку — Генеральна і, відповідно, Кіровоградська обласна прокуратури. І не дивно, адже, крім іншого, заплямована честь мундира (до злочину причетний районний прокурор).

Тож власне протест прокурора області від 09.07.2009 року № 07/4-424 вих. щодо незаконності окремих пунктів рішення п’ятнадцятої сесії обласної ради від 21.03.2008 року № 424 «Про надання мисливських угідь у користування ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське», згідно з яким 26 400 га лісу та інших угідь надано у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Голованівське» з правом ведення мисливського господарства і користування тваринним світом (!) строком на 15 років, здивування не викликав. Так само, як і логічність його розгляду на окремій сесії обласної ради, де це питання було головним.

Депутати протест розглянули і... відхилили. Вирішили, що він внесений за формальними ознаками, а до проекту рішення додано всі необхідні документи. У тому числі й наведені у протесті прокурора, як такі, що відсутні.

Та й змінювати щось «заднім числом», з’ясовується, неможливо. Аргумент депутатів — рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, відповідно до якого «... органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення».

Чи заперечують засновники ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське» проти позбавлення їх такого ласого «мисливського» пирога, наразі сказати важко. На сесії їх не було. А от щодо «виникнення правовідносин», то, звичайно, такі мали місце. Зокрема й такі, про які знає вся Україна. 

Тож обласна рада вирішила, що, приймаючи рішення про надання мисливських угідь у користування ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське», вона діяла в межах повноважень, визначених чинним законодавством та регламентом обласної ради.

Істина ж, як завжди, десь посередині. По-перше, державне підприємство «Голованівське лісове господарство» не тільки надало відповідне погодження на виділення мисливських угідь, але й кровно зацікавлене в подовженні дії договору. Аргумент: — «Хтось же має в тих лісах господарювати, вкладати кошти в природоохоронні заходи, в розвиток мисливського господарства». Як стверджують представники відповідних державних структур, їм з цим не справитися, бо низький рівень фінансування.

Крім того, проаналізувавши свого часу надані матеріали (благі наміри), управління охорони довкілля у Кіровоградській області не заперечувало проти надання у користування товариства зазначених мисливських угідь за умови виконання ними зобов’язань, що випливають з природоохоронного законодавства. Знову-таки передусім, враховуючи факт, що для виконання цих заходів буде залучено чимало коштів недержавного фонду.

У якому разі договір все-таки може бути розірвано, скасовано, чи припинено його дію, якщо це відмовляється зробити обласна рада? Наприклад, у разі невиконання або порушенні вимог, зазначених у ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та ст. 34 Закону України «Про тваринний світ», використання державного мисливського фонду в угіддях може бути заборонене терміном до трьох років. Що нині і зроблено. Рішенням обласної державної екологічної інспекції від 02.07.2009 року №26/09 використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, закріплених за ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське», через численні порушення тимчасово заборонено.

А обласна рада рекомендувала облдержадміністрації спільно з обласним управлінням лісового та мисливського господарства розглянути проблемне питання та надати їй пропозиції щодо подальшого використання мисливських угідь. Адже нічийними такі величезні мисливські угіддя довго бути не можуть. Може розпочатися масове браконьєрство, інше шкідництво...

Про всяк випадок обласна рада оприлюднила інформацію про те, що вона постійно заздалегідь надає проекти всіх рішень, що плануються до внесення на розгляд сесії, прокуратурі області для ознайомлення, а на пленарні засідання обласної ради обов’язково запрошується прокурор області, що дає змогу завчасно попередити можливі порушення законодавства. Чи є це для прокуратури обов’язковим до виконання, запитання скоріше риторичне. Про наявність нормативних чи юридичних документів, які б зобов’язували прокуратуру опротестовувати рішення органу місцевого самоврядування ще до його прийняття, невідомо. Хоча робити це, суто з бажання забезпечення дотримання законодавства в області, загалом можливо.

На цьому можна було б поставити крапку. Але... йдеться про інше. Рішення датоване 21.03.2008  — понад рік, аж до вчинення жахливого злочину, який називають полюванням на людину. Ніхто не знав, що в Голованівську загалом і мисливських угіддях зокрема цього та сусідніх районів відбувається щось не те? Нікому не було до того діла? Як виявляється, не зовсім. Пропонуємо кілька рядків з копії листа голови Голованівської райдержадміністрації С. Піддубного до міністра внутрішніх справ Ю. Луценка: «...Сподівалися, що справедливість восторжествує ...Люди чекали, що буде дана належна правова оцінка незаконним втручанням ... в діяльність правоохоронних та державних органів, незаконним заволодінням комунальним, колективним та державним майном... незаконним користуванням лісомисливськими масивами...

Майже місяць працювали слідчі... Але минає рік — і жодних результатів. Тим часом, увірувавши в свою безкарність і всесильність, В... продовжує тероризувати район, незаконно без ліцензії вибивати звірину в лісі...». Лист №1-7/1 датовано ... 25.05.2006 року(!). Як кажуть, без коментарів.

Повертаючись до теми рішення обласної ради. Мабуть, є таки у ньому недопрацювання та недоречності, якщо на цьому наполягає, спираючись на чіткі вимоги законодавства, обласна прокуратура. Але найбільша з них та, про яку навіть уявити колись ніхто не міг, — що на території орендованих мисливських угідь (а скільки таких в Україні?) за участі одного з безпосередніх організаторів мисливського господарства «Голованівське», здійснюватиметься полювання на людей. Кажуть, знати б, де впадеш... Але падінь таких чомусь дедалі більше. Кругова порука керівників державних і недержавних, офіційних і неофіційних закладів та установ, чиновників і пересічних громадян призводить до того, що уже й державне — не державне, і громадське — не таке. Озирніться. Земля десятками і сотнями тисяч гектарів «орендується» за сотні гривень, до річок і озер не підступитися уже давно, не увійти уже звичайній людині і в лісові угіддя ...І це тоді, коли все це, поки що — державне. Тобто народне, наше з вами?

Охочих зайти на «мисливську стежку» голованівських господарів не видно.

Післямова. Поки матеріал готувався до друку, Кіровоградська обласна державна адміністрація запропонувала обласній раді передати угіддя Голованівській та Ульяновській районним організаціям Українського товариства мисливців і рибалок.

Разом з тим у відповідному документі зазначено, що зробити це можна лише у випадку, якщо суд визнає незаконним рішення облради про надання цих земель ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське».

Тим часом Кабінет Міністрів звернувся до Верховної Ради з пропозицією збільшити кількість заборонених до приватизації підприємств зі 1537 до 1795 об’єктів. До списку входять, зокрема, і згадані мисливські угіддя.