Безстроковий страйк на сходах зачиненої початкової оголосили батьки і учні
Першого вересня святково одягнених учнів перших-четвертих класів села Олександрівка та їхніх батьків (на знімку) школа зустріла зачиненими дверима. «Ми будемо приходити сюди щодня доти, доки нас не почують і не дослухаються до наших пропозицій», — каже Тетяна Грига, мати першокласниці Ангеліни. 
Найстаршій з-поміж присутніх Євгенії Семенюк 76 років. Бабуся хоче, щоб її правнуки навчалися у рідному селі, де й вона вчилася. «Де це таке бачено, щоб діти першого вересня прийшли до школи, а на дверях висів замок?» — запитує бабуся. Невеселий настрій у першокласників — Діана Кондратюк, Ангеліна Грига, хоч і тримають у руках букети квітів, але личка їхні засмучені. Не по-дитячому серйозний вигляд у Діми Хижняка. «Хочу в свою школу, а не чужу, — каже хлопчик. — Бо як рано запізнюся на автобус, то увесь день буду дома».
Школа в Олександрівці початкова. Торік у перших-четвертих класах навчалося 12 учнів. Тепер їм запропонували перейти на навчання в сусідню Оленівку. Тепер уранці треба буде відводити дітей на автобус. Назад їх привезуть тільки після 15-ї. «Хіба ми зможемо залишатися спокійні весь цей час? А настануть холоди, випаде сніг, почнуться нові переживання», — бідкаються батьки.
— Ви бачили автобуса, якого дали для підвезення дітей? — цікавиться Катерина Лисогор. — Він в дорозі поламався. Хто дасть гарантію, що відпрацює увесь навчальний рік?
Батьки пропонують відкрити в селі школу-садок. Так можна буде зберегти початкові класи і одночасно виховувати дошкільнят, готувати їх до майбутнього навчання. Кажуть, 26 селян уже подали заяви до закладу, об’єднаного з дитсадком. І ось на тобі — замок на школі.
— Навіщо ми білили стіни, фарбували підлогу? Всі матеріали купували за власні гроші, — кажуть навперебій обмануті. — На сході села ж запевнили, що чотирирічку не закриватимуть. Те саме говорили посадовці, до яких представники громади їздили в район та область. Потім тишком-нишком зробили навпаки.
— Громада не давала дозволу на закриття закладу, — каже Оленівський сільський голова Павліна Нечипорук. — Батьки правильно кажуть: тепер ми дізналися і про те, що школу в Олександрівці закрили ще у 2004 році. Відтоді вона є філіалом Оленівської ЗОШ. До цього в Олександрівці закрили клуб і поштове відділення.
Ми попросили Сергія Гончарука, начальника Вінницького районного відділу освіти прокоментувати ситуацію:
— Школу закрито справді ще п’ять років тому. Нині ми тільки приводимо все у відповідність до наказу. На такі малокомплектні школи перевитрачаються кошти. Якщо держава виділяє на рік на утримання одного учня чотири тисячі гривень, то в Олександрівці торік ця цифра становила 12,5 тисячі гривень. По-друге, батьки мають зрозуміти, що індивідуальна підготовка, яка була в школі, і навчання в повнокомплектних класах — не одне і те саме.
Щодо страйку, то нехай собі страйкують. Це їхнє право. Так само, як і пускати чи не пускати дитину до школи. Ми надали їм автобус для підвезення учнів. Готові забезпечити повноцінне навчання. Нехай думають, що робити далі — страйкувати чи дітей до школи відправляти.
 
Вінницька область.
Фото автора.
Від ведучого. Позиція (жорстка, як бачите) місцевої влади цілком зрозуміла. Їй байдуже, що порушено закон: без згоди громади ніхто не має права закривати навчальний заклад. А його закрили, виявляється, тишком-нишком. До того ж ініціативу об’єднати школу з дитсадком успішно поховали, хоча спочатку й підтримали.
Що скаже з цього приводу облдержадміністрація і сам пан міністр?
Редакція відслідковуватиме події в Олександрівці.