Лихий призвід — людям заохота

Автор листа пише: «Діти не матюкаються. Вони тепер розмовляють матом. Як їхні батьки та друзі». Так воно і є, й причина того — ми, дорослі.

Це в нас діти беруть перші уроки нецензурної лексики. Потім вони звикають так розмовляти не тільки серед друзів.

Лихий призвід — людям заохота. Особливо, якщо його подають герої аморальних фільмів, романів, Інтернету.

Але не поспішайте брати на себе всю провину, не коріть себе на всі 100 відсотків. Адже зовсім недавно, у радянський час, ми були інші: стриманіші, вихованіші, людяніші.

Тоді за матірщину в громадських місцях карали. Тепер закони майже не діють. Багато хто здебільшого борються із суржиком, а до матів їм діла немає. Мовляв, сьогодні позбудемося від суржику, завтра — від мату, а післязавтра навчатимемо культурному питтю алкогольних напоїв і відучуватимемо від паління.

Головну роль у боротьбі за моральність, а, отже, і за викоренення нецензурщини я відвожу керівникам і депутатам. Величезну законотворчу роботу мають провести народні обранці.

Одне із досягнень незалежної України — свобода слова. От тільки деякі розуміють її як свободу мату. Переконати нетямущих дорослих, що це не те саме, мають відповідні закони й принципова позиція всіх органів влади.

Виховайте дорослих, і вам не треба буде перевиховувати дітей!

Аристотель писав: «Варто відсторонювати вуха і очі дітей... від всього того, що не відповідає достоїнству людини. Та й взагалі законодавець має вилучити з держави всякого роду лихослів’я тощо».

 

Чернігів.

Від ведучого. У нашій дискусії доречні міркування про нецензурщину й мудрі думки Аристотеля. Але хочеться почути про досвід: як ви, читачу, покінчили з матом на роботі, вдома, на вулиці. Особливо — у родині...