Хаб — слово порівняно нове в лексиконі керівників морських торговельних портів України. Сьогодні його часто можна почути на міжнародних конференціях, науково-практичних семінарах, присвячених розвитку морської транспортної галузі. Хаб — це великий міжнародний контейнерний вузол, що стає ключовою ланкою в розвитку інтермодальних перевезень через Україну. Перші хаби з’явилися в Одеській області.
Морські торговельні порти Одеської області однозначно зробили вибір на користь контейнерних перевезень. В Іллічівському, Южному, Одеському морських торговельних портах тривають передпроектні опрацьовування із збільшення контейнерних потужностей. Ці порти зможуть приймати контейнеровози завдовжки 300 і більше метрів.
Найближчими днями Україна стане свідком введення в експлуатацію суперсучасного контейнерного термінала, побудованого компанією ТИС. 25 травня нинішнього року з порту Шанхай (Китай) вийшло судно «Чен Хуа» із трьома причальними контейнерними перевантажувачами і десятком пневмоколісними перевантажувачами на борту. На початку вересня судно досягло берегів України.
Директор контейнерного термінала ТИСа Андрій Кузьменко розповів «Голосу України», що після прибуття судна через місяць-півтора буде завершено налагодження устаткування й контейнерний термінал почне роботу. У його будівництво було проінвестовано більш як 60 мільйонів євро.
Три причальні контейнерні перевантажувачі для компанії ТИС було спроектовано і побудовано в Китаї. Сьогодні їхні технічні характеристики просто блискучі й свідчать про те, що аналогів у Чорноморському басейні в них просто немає.
— Термінал, — розповідає його директор Андрій Кузьменко, — вводять у дію в не найкращий для контейнерних перевезень час. Проте перспективи в нього добрі. Але навіть у нинішній кризовій ситуації перед терміналом відкриваються додаткові можливості. Його, приміром, буде обладнано новітньою технікою, яка надасть клієнтам новітні інформаційні послуги й матиме серйозні ринкові переваги.
За останні роки вантажна база перейшла в Констанцу (Румунія). Будівництво нових причалів, перевантажувальних комплексів, контейнерних терміналів створює передумови для повернення вантажопотоку з Румунії в Україну. Практично всі морські торговельні порти, дислоковані в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях, сьогодні мають комплексні програми для нарощування обсягу для переробки контейнерних вантажів. Найдинамічніше вони зростають в Іллічівському морському торговельному порту. Через об’єктивні обставини Іллічівський порт має величезні перспективи для зростання обробки вантажів у контейнерах. Крім комплексу заходів із збільшення пропускної спроможності наявних контейнерних потужностей, у порту передбачено будівництво двох нових терміналів.
До 2012 року планується завершити будівництво контейнерного термінала із причальною лінією більш як 1600 метрів на необладнаному березі. Його буде призначено для прийому великовантажних контейнеровозів і накатних вантажів. Термінал матиме у своєму розпорядженні власний виїзд, з’єднаний з магістральною автотрасою.
Імовірність припливу багатомільярдних іноземних інвестицій у будівництво нових портів з контейнерними терміналами практично нереальна.
— Єдиним виходом, — розповів «Голосу України» начальник Іллічівського морського торговельного порту Геннадій Скворцов, — є розвиток наявних морських портів. А з огляду на те, що обробка сучасних контейнеровозів передбачає наявність великих підхідних глибин, коло претендентів на лідерство обмежується великою одеською трійкою — Іллічівськ, Одеса, Южний.
Саме в цих портах і йде нарощування контейнерних мускулів. І можна не сумніватися в тім, що саме ці три порти зможуть скласти в недалекому майбутньому конкуренцію портам Констанца (Румунія), Варна і Бургас (Болгарія), Новоросійськ (Росія). Світове суднобудування орієнтовано на будівництво гігантів класу «суперпостпанамакс». Портфель замовлень суден-контейнеровозів до 2011 року свідчить, що вже наступного року зі 100 відсотків контейнеровозів, які зійдуть зі стапелів суднобудівних верфей світу, 75 будуть судна типу «суперпостпанамакс». Плани щодо будівництва контейнерних терміналів у порту Очаків (Миколаївська область) і Джарилгацькій затоці (у районі міста Скадовськ Херсонської області), імовірно, буде втілено в життя ще не так скоро саме через те, що вони не встигають за впровадженням новітніх технологій під час завантаження і розвантаження контейнерів.
Проблем, пов’язаних з будівництвом нових контейнерних терміналів у морських торговельних портах Одеської області, як то кажуть, вагон і маленький візок. Головні з них пов’язані з вивезенням контейнерів. Будівництво мостів або нових доріг — це часткове розв’язання проблеми. Потрібно вже впроваджувати нові системи управління транспортом.
Скажімо, на контейнерному терміналі компанії ТИС передбачено будівництво нової залізничної вітки завдовжки 28 кілометрів. 5 кілометрів залізничної колії вже прокладено. З введенням цієї вітки потужність перегону збільшиться на 20 мільйонів тонн вантажів. Завдяки можливостям безперешкодного в’їзду й виїзду на новий контейнерний термінал компанія ТИС перетвориться на центр великих інтермодальних перевезень між Росією, Центральною Азією і Східною Європою.
Контейнерні термінали України розвиваються всупереч світовій кризі. І можуть розвиватися ще динамічніше. Портовики чекають від Верховної Ради ухвалення закону України «Про морські порти». Проект цього закону обговорюють протягом декількох років, у першому читанні його прийняли два роки тому.
Його ухвалення дасть можливість портам розгорнути свою діяльність в абсолютно нових умовах. Портовики чекають закону, а народні депутати немов сіли на мілину й не квапляться приймати його.
Компетентна думка
Геннадій СКВОРЦОВ, начальник Іллічівського морського торговельного порту:
— Будувати нові контейнерні термінали треба. Фінансуватися це будівництво може і за рахунок державних коштів, і за рахунок приватних інвесторів. Але має бути єдина обдумана політика в тім, що і де будувати. Чи треба сьогодні будувати універсальні причали, коли потужності наявних терміналів використовуються лише наполовину? Можливо, правильніше було б перепрофілювати і реконструювати наявні в портах потужності, для яких уже є значна інфраструктура, системи енергопостачання, під’їзні транспортні комунікації й резерв кваліфікованої робочої сили та інженерних кадрів?