Поклали око на обласну лікарню

«У них є гроші, і вони не приховують своїх намірів розмістити на місці Вінницької обласної лікарні відновного лікування розважально-лікувальний туристський комплекс, — пишуть у листі до редакції лікарі і пацієнти цього закладу і запитують: — А куди діватися пацієнтам, медперсоналу? Протягом року у нас лікуються приблизно півтори тисячі хворих, допомогу яким надають 78 працівників. Усі ми з хвилюванням очікуємо, чим закінчаться зазіхання на цей об’єкт. І хоча у нас є на нього всі необхідні документи, як на землю, так і на будівлю, це ще не гарантує нам надійного захисту».

«Під час недавнього мого чергування, — каже один з лікарів, — звернув увагу, як під’їхала іномарка, вийшли люди з відеокамерою, фотоапаратами, пішли по території, почали знімати, щось міряти. Це саме ми вже бачили навесні. Тоді навіть у лікарняний корпус заходили. На всі наші запитання: хто вони і що тут роблять, ми не почули жодної відповіді. Як приїхали мовчки, так і поїхали».

Згодом у колективі лікарні дізналися, що два російські бізнесмени з нашим корінням у такий спосіб вивчають питання вкладання коштів у створення на місці лікарні лікувально-розважального туристського комплексу. Така новина схвилювала не тільки медперсонал. З тривогою сприйняли її насамперед пацієнти. Тривога підсилюється тим, що ці ж підприємці вже придбали один об’єкт. Поруч викупили приміщення старого млина. «Млин для них тільки зачіпка, — кажуть у Печері. — Їм потрібен графський маєток. Він має найбільшу цінність і саме він приноситиме їм прибуток. А ми тоді навіть ноги не зможемо намочити в річці. Поставлять огорожу, за все доведеться платити».

У Печері переконані, що непрохані гості до них навідаються ще не раз. Паузу взяли, щоб дочекатися, як пройдуть вибори. «Якщо вони вже намітили собі це зробити, то хто їх спинить? Захищатимемося, доки сил вистачить». На жаль, поки що статистика свідчить, що в таких ситуаціях прості люди програють тим, у кого кишені набиті грішми.

Колектив лікарні розуміє, що у них мало сил боротися з товстосумами. Запевненням чиновників про намір зберегти лікарню віри теж небагато.

«Чиновникам ми не довіряємо, — каже медперсонал. — Бо вони змінюються і жоден не несе відповідальності за дії попередника. Нам справді пообіцяли керівники області, що не дозволять знищити лікарню. Тоді чому ці люди знову мозолять очі своїми наїздами?»

Одна з останніх чуток — про закриття лікарні. «Телефонує нам з Вінниці один пацієнт і запитує, чи можна приїжджати на лікування, — розповідає в. о. головного лікаря Іван Рибаченко. — Приїжджайте, звичайно. А він у відповідь: я чув, що вашу лікарню вже закрили. Такі само запитання ставлять інші пацієнти. Очевидно, комусь це вигідно. Робиться це неспроста. Не ми ж поширюємо такі чутки».

У разі загострення ситуації, у колективі мають намір підготувати звернення до єврейської спільноти. Під час Великої Вітчизняної війни на території лікарні фашисти утримували в’язнів-євреїв. Жахливі свідчення про ті часи дотепер зберігають у пам’яті євреї, які нині живуть у різних країнах світу. «Кожен рік до нас здалеку приїздять гості, — зазначає завідувач відділення Микола Коробко. — Мене особисто вразила одна стара жіночка. Здається, вона приїжджала з Канади. Приїхала не сама. З онуком. Показала йому те місце, де мучилася під час війни. Я дуже хвилювався тоді за стан її здоров’я. Важко передати, що робилося у ті хвилини у неї на серці. До речі, про трагедію євреїв в Печерах уже відомо нинішньому молодому поколінню. Не знаю, наскільки морально влаштовувати розважальний комплекс на такому святому місці. Інвестори не можуть не знати про цей факт. При вході на територію лікарні стоїть пам’ятний знак жертвам репресій».

У лікарні напрацьовано сучасні методики лікування захворювань хребта, перелому кісток. Більше 70 відсотків пацієнтів після лікування повертаються до роботи. «А про пацієнтку Валентину Цуцман можна книгу писати, — запевняють лікарі. Ми повернули її до життя після того, коли цього не змогли зробити у Вінниці». Дівчина у 26 років важко пошкодила хребет. Тривале лікування у Вінниці не дало бажаних результатів. «Ми забрали її до себе, — каже Микола Коробко. — Консультувалися зі столичними фахівцями. І, підняли з ліжка. Жінка може сидіти, пересувається з допомогою інвалідної коляски. До того ж, це була лежача хвора». Один з її колишніх лікарів з Вінниці, коли дізнався про це, не повірив. Узяв машину і приїхав у Печеру. Оглянувши свою колишню пацієнтку, міцно потиснув руки місцевим лікарям і додав: «Молодці!»

«У нас лікуються та проходять курс реабілітації хворі з ортопедично-травматологічними захворюваннями, — розповідає в. о. головного лікаря Іван Рибаченко. Це єдиний медичний заклад такого профілю в області. Особливість лікарні ще в тому, що лікуємо пацієнтів безкоштовно. Це стосується тих, хто отримав травму на виробництві, пенсіонерів, малозабезпечених. Обласне начальство у нас не лікується. Але був випадок, коли саме завдяки одному з керівників про лікарню почали писати в газетах, розповідати по радіо й телебаченню».

Спершу вінничанин, який привіз на реабілітацію дружину, хотів повертатися назад до Вінниці. Не приховував невдоволення. Мовляв, умови перебування хворих не порівняти з тими, що створені у лікарнях обласного центру. «Ми переконали чоловіка, що умови — це ще не гарантія успіху у лікуванні, — каже завідувач відділення Микола Коробко, який лікував хвору. — Головне — система і методика лікування, досвід фахівців. Словом, переконали посадовця. Додому його дружина повернулася, як кажуть, мобільна. Хоча на лікування прибула з ендопротезом».

Депутати Печерської сільради одностайно висловилися проти закриття лікарні. Про це вони відверто говорили представникам інвестора, які теж брали участь у роботі сесії. Таку ж думку висловили члени колективу лікарні під час зборів за участю представників області. В облдержадміністрації є окреме доручення голови ОДА щодо вивчення питання і підготовки до реалізації інвестиційного проекту з реконструкції історичного комплексу «Садиба Потоцького». За даним дорученням у лікарні побувала низка представників обласних організацій, яким доручено вивчити це питання. «Мова йшла про спорудження нової лікарні, — свідчать лікарі, — таким чином ми мали обмінятися з інвесторами приміщеннями — вони нам нову лікарню, а ми їм — графський палац. Але коли на тих зборах увімкнули відеокамеру, то один з обласних чиновників «втік» з президії і зайняв місце в залі. Навіть цей вчинок нас насторожив. Бо обіцяють багато. А роблять — мало».

Обласна лікарня відновного лікування перебуває у комунальній власності обласної ради. Тому питання про її передачу в оренду може вирішуватися тільки депутатами ради на сесійному засіданні. Але про таке взагалі не йдеться. Ми запропонували інвесторам варіант, який задовольнив би обидві сторони. Будуйте нову лікарню. Ми допоможемо виділити землю, сприятимемо будівництву, бо зацікавлені в новому лікарняному об’єкті. Після її спорудження у нас буде моральне право перед колективом лікарні, пацієнтами, громадою села, в якому вона розташовується, вести мову про реалізацію інвестиційного проекту з реставрації садиби Потоцьких. Доки цього не буде зроблено, жодних розмов про вирішення питання в інший спосіб з інвестором не вестимемо.