Оптимізація соціальної допомоги та пільг дасть змогу зекономити до 1,8 млрд. доларів бюджетних коштів. Такого висновку дійшли фахівці Центру громадської експертизи.
Експерти радять провести ревізію неефективних пільг. Наприклад, ще з радянських часів досі зберігається пільга щодо позачергового забезпечення певних категорій продуктами харчування. Проте зараз дефіциту харчів немає. Досі існують преференції в оплаті житла та комунальних послуг ветеранам війни, учасникам бойових дій тощо. А паралельно з цим упроваджена і діє система надання житлових субсидій найбільш вразливим верствам населення. Остання більш сучасна, адресна та прозора і відповідає європейським нормам, кажуть дослідники. У певних населених пунктах України немає комунального громадського транспорту, але є пільговики, які номінально мають право безкоштовного проїзду у ньому. А державна статистика все одно обліковує цих людей, і показники бюджету формуються з урахуванням цих даних.
В Європі надається не соціальна допомога населенню, а соціальні послуги, яких потребує конкретна людина. В нашій країні, зауважує експерт проекту «Новий погляд на соціальні права і гарантії громадян України» Ольга Романюк, відсутні норми споживання соціальних послуг. Скажімо, пенсіонер, який має право на безкоштовне зубопротезування, може ходити до стоматолога хоч кожен день...
— Деякі пільги, які прописані у законодавстві, взагалі не фінансуються. Ідеться про чорнобильців, дітей війни тощо. Зараз в умовах кризи люди стали масово звертатися до суду з вимогою додання до їх пенсії ще 20% від мінімальної, — каже експерт Любомир Чорний. — Кожен уряд останні роки у ручному режимі намагався регулювати соціальну сферу. У передвиборних кампаніях політики обіцяли людям усе нові соціальні пільги, на які грошей у державному бюджеті не передбачали.
За даними дослідників проекту, стаття бюджету на соціальний захист не містить всі видатки на «соціалку». Вони розкидані майже по всіх статтях бюджету. А загалом становлять 29% ВВП!
Вищими видатки на соціальний захист у ВВП є лише у Франції та Швеції. Проте з урахуванням на одну людину цього «захисту» у нас припадає 1600 доларів на рік, а у Люксембурзі — 16 тис. доларів. Чому ж наша система соціального захисту працює неефективно? Тому, що частина коштів витрачається на пільги, які не потрібні, витрачається на утримання соціальних заходів, які вже морально застарілі і не виконують свого завдання.
Експерти сподіваються, що на їх висновки звернуть увагу можновладці. Хоча в умовах чергової передвиборної кампанії, коли соціальні гарантії стають головною картою політиків, це малоймовірно.
Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.
