23 серпня 1939 року в Кремлі у присутності Сталіна було підписано документ, що досі викликає бурхливі суперечки і все ще позначається на житті людей, — Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною, більш відомий як пакт Молотова—Ріббентропа (матеріали на цю тему публікувалися в «Голосі України» 15 серпня). І хоча фахівці люблять повторювати, що «історія не терпить умовного способу», вони щораз при цьому пропонують власні — нові версії минулих подій з урахуванням політичної кон’юнктури.
Оцінки радянсько-німецької угоди даються прямо протилежні: одні називають її перемогою радянської дипломатії в умовах військово-політичної кризи в Європі, інші — змовою про розподіл світу, треті — відповіддю на запитання: «З чого почалася друга світова війна?».
![](/images_upload/2009/09/010909/vijna_kombat.jpg)
![](/images_upload/2009/09/010909/vijna1.jpg)
Але нині трактування цього документа залежить від того, як його сприймати: як факт сучасної актуальної політики чи розглядати в історичному контексті тогочасних умов. Чимало істориків вважають, що сенс пакту та секретних протоколів до нього полягає не в розподілі Європи: він лише визначив сфери впливу, на яких підписанти не могли діяти, окресливши межу нацистської експансії на Схід, гарантуючи, що вермахт не з’явиться у Прибалтиці, Західній Україні, Білорусії.