Футбол. Суперкубок УЄФА. «Барселона» (Іспанія) — «Шахтар» (Україна, Донецьк). 1:0. Гол: Родригес, 115.
«Барселона»: Вальдес, Даніел Алвес, Піке, Пуйоль, Абідаль, Туре (Бускетс, 100), Гаві, Кейта, Мессі, Ібрагімович (Родригес, 81), Анрі (Кркич, 96). Тренер — Госеп Гвардіола
«Шахтар»: П’ятов, Срна, Чигринський, Кучер, Рац, Гюбшман, Гай (Кобін, 80), Ілсіньо, Фернандіньо (Жадсон, 80), Вілліан (Агахова, 91), Луїс Адріано. Тренер — Мірча Луческу.
Попереджено: Ілсіньо, 55, Срну, 65, Кучера, 90+3, Мессі, 90+3, Родригеса, 107, Кобіна, 119.
Арбітр — Франк де Блекере (Бельгія).
28 серпня 2009 року. Монако. Стадіон «Луї ІІ». 17 500 глядачів. 28 градусів.
Лишалося трохи більше чотирьох хвилин до завершення другого додаткового тайму і, на наше нещастя, каталонці завдали таки того підступного удару, котрий розбив надії мільйонів уболівальників — мешканців найбільшої за територією країни Європи. Суперкубком УЄФА, на жаль, заволоділа «Барселона». Навіть Андрій П’ятов, котрий напрочуд надійно і упевнено провів поєдинок, не зміг у той момент врятувати себе і команду. Переможного удару завдав молодий гравець «Барси» Педро Родрігес, діставши бездоганну передачу від великого майстра Мессі.
Перебуваючи в полоні емоцій, в той момент подумав, що, либонь, не варто організовувати якесь свято і пов’язувати його з матчем за приз. На жаль, у Донецьку ось уже вдруге наступили на ті само граблі. Пригадаймо, як зібрали людей на головному майдані міста і влаштували концерт, сподіваючись, що «Шахтар» прибуде, як кажуть, з корабля на бал з Кубком країни. Але перемогла тоді «Ворскла». І ось тепер вирішили поєднати з поєдинком за Суперкубок УЄФА відкриття «Донбас-Арени». Звичайно ж, хотіли, як краще...
Однак повернімося на інший стадіон — Луї ІІ у Монте-Карло. Ще перед зустріччю Госеп Гвардіола поскаржився на жахливий стан поля. Ну не можна на такому, хоч гопки скачи, проводити подію такого рівня. Слава Богу, що цей фактор не призвів до травм учасників. Тут напрошується закид на адресу УЄФА. Куди ви дивилися, панове чиновники?
Стосовно самого поєдинку, то, як на мене, він вийшов на славу. Була інтрига до останньої миті, гостра боротьба, присутність футболістів-зірок. А ще відзначив би досить високий рівень гри «Шахтаря». Він зіграв гідно, маючи за суперника такий іменитий клуб. Знаючи, що в окремих компонентах суперник сильніший за його підопічних, Луческу, як і належить авторитетному фахівцеві, застосував саме ту тактику, яка була потрібна. Він напрочуд грамотно побудував гру від оборони. Ця лінія зіграла успішно — злагоджено і впевнено. А ситуацію з пропущеним м’ячем варто записати на рахунок втоми. Хоча і суперник під завісу зустрічі не відзначався особливо жвавістю.
У першому таймі «Барселона» більше володіла м’ячем, але реальних моментів не створила. Все здебільшого зводилося до прострілів з флангів Ібрагімовича, Мессі та Даніеля Алвеса. Але ці потуги зводили нанівець чіткі дії центральних оборонців Чигринського з Кучером і воротаря П’ятова. Вони діяли відмінно.
А в середині другого тайму Андрій П’ятов постав у всій своїй красі. Протягом кількох хвилин він творив просто дива. Відбив потужний удар Мессі метрів з 20, потім зняв м’яча з голови суперника і відразу зреагував на підступний удар Анрі.
Варто сказати, що користь «Шахтарю» могла принести одна із замін, зроблених Луческу. Під час першої додаткової 15-хвилинки у чудовій ситуації опинився жвавий і ще свіжий Агахова, котрий вискочив на «побачення» з Вальдесом. Пробив упевнено, але воротар врятував. Був хороший момент і у Кобіна. Але той не зміг підлаштувати м’яча під робочу праву ногу, і момент було змарновано.
Але ще раз наголошу: «Шахтар» не зганьбився, зіграв гідно. Не відбивався від грізного конкурента, а діяв спокійно, знаючи, що йому треба робити. До досягнення мети забракло якихось сантиметрів...
