Я закінчила школу на Теремках десять років тому. І ось вже моя донька — першокласниця. На масиві є дві дванадцятирічки. Добре знаючи колишніх своїх учителів, вирішила доньку віддати в мою ЗОШ.
...1 квітня. Черга для здачі документів, як у мавзолей, а в сусідній ажіотажу немає, хоч і дітей, кажуть, теж достатньо.
Після триденного штурму черга щезла. Завітали ми з донькою до психолога, а після співбесіди з вчителем її внесли до списків. І ось ми в кабінеті директора, який мав накласти резолюцію на заяві.
Перше враження — приємне. Та мирна бесіда з господаркою Л. Ю. М. закінчилася, коли директор заявила: «Треба допомогти матеріально. На днях буде обрано голову батьківського комітету і їй необхідно здати гроші на розвиток ЗОШ. Така традиція».
Сам сказав
— Шкільна корупція: в одній із Чернігівських шкіл (бідний район) школярами щорічно здається 600 тисяч гривень. Впевнений, що подібне коїться у кожній школі. Чи контролює міністерство батьківські гроші?
— Природно, школі та церкві українська громада допомагала в усі часи. Це робилося й має робитися від щирого серця, з турботою про добру освіту та духовні чесноти молодих людей. Тут питання в іншому — у дотриманні принципу добровільності таких пожертвувань.
Із інтерв’ю Івана Вакарчука інтернет-виданню «Високий вал».
На моє зауваження, що ми тільки-но записались і ще навіть не є першокласниками, Л. Ю. М. заперечила: «Не ви перші і не ви останні. Треба внести суму. Батьки інших учнів за свої гроші вікна й лампи купили і встановили».
Після бесіди з директором я дві доби була в шоці. По-перше, я виховую доньку сама, по-друге, наскільки я знаю, вікна і лампи були поставлені в школах Києва за бюджетні гроші, по-третє, з першого вересня, як стверджують знайомі батьки другокласників, треба буде гроші здавати в класний фонд (на натирання підлоги, свята, вистави, охорону, відеоспостереження, на кнопку виклику міліції). А ще треба купити шкільну форму, підручники, зошити, канцелярські товари...
Кажуть, в інших школах ніхто не вимагає «вступного внеску».
N.
Київ.
Від ведучого. Мені відомий заклад, про який йдеться у листі N. Та хіба в його директорові справа? «Податок на школу» ніхто не відміняв і не заборонив (читайте відповідь міністра). Чи посильний він усім батькам? Їх ніхто не питає. І про добровільність сплати «благодійних» внесків, очевидно, говорити — людей смішити.
Чи не так, читачу? Напишіть, які суми, на що ви здаєте батьківським комітетам. Хто і як контролює використання коштів? Чи звітує перед вами хто-небудь?
...А щодо вікон і ламп у школі Л. Ю. М. ... Цікаве питаннячко...
