Перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров переконаний: стратегічне завдання союзу полягає в тому, щоб створити умови, за яких малий бізнес в Україні може стати середнім, середній — великим, а великий — загальнонаціональним і транснаціональним. Ані економічна криза, ані політична нестабільність не завадять Українському союзу промисловців і підприємців втілити цю стратегію в життя, адже промисловці і підприємці будь-які труднощі сприймають як труднощі зростання, запевняє він.
— Ваш підприємницький стаж співставний із віком незалежності нашої країни. Що спонукало вас свого часу залишити бізнес заради громадської діяльності?
— Певно, набутий власноруч досвід ведення бізнесу, знання його проблем ізсередини і розуміння того, що для успіху кожної конкретної справи треба створити розумні «правила гри» та навчитися їх цивілізовано застосовувати. Мені довелося пройти великий трудовий шлях — працювати в науковому інституті, займатися технологічними проблемами великих гірничо-збагачувальних комбінатів, бути директором заводу, розвивати, і досить успішно, бізнеси різних напрямів. Згодом я зрозумів: будь-яка власна справа, перебуваючи в небезпечній зоні ризикованого бізнес-клімату нашої країни, рано чи пізно зіштовхнеться з проблемами, розв’язання яких не залежить від твоїх особистих навичок або навичок твоєї команди. Наше підприємництво — як лимонне дерево, яке ніби росте в домашньому горщику. Але воно приносить один лимон на рік, хоча на півдні може дати щедрий врожай. І якщо на початку незалежності України, на початку розвитку підприємництва у вітчизняних бізнес-колах була певна ейфорія, мовляв, усім усе вдасться, то нині спостерігаються значне розчарування, висока недовіра до інституту власності, коли більшість населення України воліє працювати не на власника, а на державу. Все це викликає велику тривогу і бажання наблизити той час політичної стабільності і сприятливого законодавчого поля, які дадуть змогу українській економіці перейти із зони стагнації в зону сталого розвитку. Вочевидь, творення доброго підприємницького клімату — дуже складна і відповідальна робота, і цим мають займатися потужні команди професіоналів. Саме тут я бачу своє місце, мету громадської діяльності у сфері підприємництва взагалі.
— Чому, на вашу думку, діловий клімат України є таким, що вона посідає останні місця у світових рейтингах?
— Десять років тому діловий клімат був сприятливіший, існувало більше преференцій для ведення бізнесової діяльності та залучення іноземних інвестицій. Держава працювала над удосконаленням бізнес-клімату, що вселяло в душі підприємців відчуття підйому і бажання здійснювати ринкові перетворення. Однак із часом, у міру зростання в державі потужних політичних сил та загострення політичної боротьби, суспільно значущі економічні інтереси почали дедалі частіше приноситися «в жертву» поточній політичній кон’юнктурі.
Сьогодні діловий клімат у нашій країні має тренд до погіршення: політична нестабільність, протистояння між гілками влади, постійне «заморожування» тих чи інших бізнес-проектів призводять до порушення правонаступності економічного курсу держави, постійних «збоїв» у поступальному розвитку вітчизняної економіки, погіршення якості й результативності діалогу влади і бізнесу. Це нова тема для ділової громадської спільноти: одна справа — у доброму діалозі з державою творити сприятливий бізнес-клімат, інша — підтримувати бізнес у постійному протистоянні з державною машиною.
Нині дуже потрібні «зміни в головах» політиків та посадових осіб, які повинні, нарешті, перейти від розмов про пріоритетність розвитку української економіки до реальних зусиль у цьому напрямі. А підприємці не змусять на себе чекати — це, за визначенням, активні люди. Їх можна порівняти з птахами: кожен має свій рівень висоти польоту — є серед них орли, а є горобці, однак усі вони незмінно прагнуть до висот.
— Яких «птахів» об’єднує УСПП?
— На мою думку, в УСПП переважають «лелеки» — ті, хто виробляє суспільно корисний продукт, тим самим інвестуючи в майбутнє України, та «буревісники» — підприємці, які прагнуть змін і нарощують м’язи для того, щоб завойовувати собі нові ринкові простори. Якщо ж відійти від метафор, то більшість членів УСПП — це представники середнього і, так би мовити, «крупного і середнього бізнесу». Великий олігархічний бізнес не потребує корпоративного об’єднання, бо має змогу не тільки впливати на владу, а й утримувати депутатський корпус, який на центральному й місцевому рівнях проводить у життя необхідні йому рішення. А ось бізнес, який потребує захисту, координації, шукає можливості для просування своїх товарів на нові вітчизняні й зарубіжні ринки — це саме наш. Завданням УСПП є максимально сприяти створенню умов, за яких малий бізнес в Україні може стати середнім, середній — великим, а великий — загальнонаціональним і транснаціональним. Такою є наша стратегія.
Підтримувати бізнес — значить, інвестувати в соціальну стабільність країни, у створення робочих місць для наших громадян, у стимули для самозайнятості населення. Сталий розвиток бізнесу як постійна тенденція та наявність критичної маси людей, які можуть прогодувати себе і свою родину, і є основним чинником соціальної стабільності в державі. Підтримуючи експортно орієнтовані підприємства, ми допомагаємо виводити Україну на світові ринки, забезпечувати престиж країні у світі. Чим більше вітчизняна продукція знайде споживачів та прихильників за кордоном, тим більша буде повага до нашого народу. І нам є чим пишатись, бо членами УСПП є такі успішні і знані підприємства, як АНТК імені Антонова, Крюковський вагонобудівний завод, НВП «Радій». У тому, що позначка «Зроблено в Україні» дедалі більше стає основою поваги до нашої країни, є і внесок УСПП.
— Що пропонує УСПП своїм підприємствам щодо антикризового менеджменту?
— У нас є багато напрацювань. Ми переконані, що у кризові часи традиційна функція УСПП — захист прав та інтересів національного виробника — має бути посилена вдвічі або втричі. Тому сьогодні намагаємося захистити промисловців і підприємців на всіх «фронтах»: від бюрократичного свавілля, адміністративного та фіскального тиску держави, неефективних законів і норм, що регулюють підприємницьку діяльність тощо.
Але головним своїм завданням УСПП сьогодні бачить порятунок вітчизняних підприємств від загроз економічної рецесії та руйнування інфраструктури внутрішнього ринку України. Як відповідальна організація, ми спонукаємо національного виробника «вдарити по кризі інноваціями» шляхом сприяння в реалізації великих інноваційних проектів, покликаних оживити наш внутрішній ринок. З цією метою УСПП розробив і почав впроваджувати програму «Індивідуальні житлові будинки — енергоефективність та доступність», яка дасть можливість підняти не лише декілька десятків чи сотень підприємств, а й декілька десятків технологічних ланцюгів, оскільки спрямована на виробництво вкрай затребуваного в Україні продукту, попит на який не зникне ніколи, — доступного і недорогого житла.
Нагадаю, що під час «великої депресії» 30-х років у США вдалося здолати кризу саме завдяки будівництву доступного житла, повернувши в активну економіку цілу низку галузей виробництва та забезпечивши замовленнями власні підприємства. Так само і ми під час реалізації програми «Індивідуальні житлові будинки — енергоефективність та доступність» забезпечимо замовленнями будівельні компанії, архітектурні та проектувальні бюро, виробників будівельних матеріалів та суміжної продукції, металургів, транспортників тощо. Крім того, над реалізацією проекту працюватимуть вітчизняні банки, ріелтерські та консалтингові компанії. Наша найперша мета — дати якомога ширшому колу вітчизняних підприємств можливість реалізувати свій потенціал, зберегти трудові колективи, отримати прибуток та виконати свої зобов’язання перед бюджетом.
— УСПП реалізує себе і в розбудові державно-приватного партнерства, і в розвитку соціальної відповідальності бізнесу...
— Можна впевнено говорити про рівнозначність цих векторів роботи УСПП. Безумовно, ми поглиблюємо діалог влади і бізнесу, виступаючи як компетентний посередник. На жаль, українська влада сьогодні, дедалі більше переймаючись соціальним популізмом, приділяє реальному діалогу з бізнесом меншу увагу. Це несе в собі великий негатив в аспекті розвитку суспільства, становленні демократичних принципів загалом, знижує соціальну відповідальність бізнесу. Адже, коли бізнес працює за цивілізованими правилами і має впевненість у завтрашньому дні, це дає йому потужне відчуття власної гідності й бажання здійснювати суспільно корисну діяльність. Бізнес, невпевнений у своєму майбутньому, пригнічений податковим тиском, принижений залежністю від чиновника, важко йде у сферу соціальної відповідальності — вижити б самому... На жаль, українська держава не надає економічних стимулів ані для ефективного розвитку державно-приватного партнерства, ані для реалізації функції соціальної відповідальності бізнесу. Тому УСПП й надалі наполягатиме на формуванні в країні ефективної системи діалогу влади і бізнесу. Ми впевнені, що всі сьогоднішні труднощі — це лише труднощі зростання.
— Сьогодні в діалозі влади і бізнесу України є дві «гілки»: підприємці та роботодавці. Чи не є вони конкурентами?
— Аж ніяк. Роботодавці працюють за законом про організації роботодавців, а промисловці — за законом про громадські об’єднання. Ці дві «гілки» бізнес-спільноти — партнери, а не конкуренти. Нічого екзотичного немає в тому, що подальший розвиток здорового лобізму, в нашій країні в тому числі, йде шляхом формування галузевих організацій роботодавців, здатних максимально ефективно відстояти свої права в системі соціального партнерства. Адже вони, краще ніж будь-хто інший, можуть сформувати професійний підхід в діалозі з державою і профспілками та вкласти в генеральну угоду базові принципи розвитку кожної галузі економіки. А за громадськими організаціями залишаються стратегічні функції — координація економічного курсу держави та розробка законодавчої бази регулювання підприємницької діяльності в контексті потреб цілого суспільства. Це ті питання, що хвилюють найширші кола бізнес-спільноти, і саме на такі питання УСПП завжди має відповідь.
— Ми знаємо, що днями ви святкуєте ювілей і певним чином підбиваєте підсумки... Отже, можна сказати, що ваше особисте зростання пов’язано із громадським підприємницьким рухом?
— Я, власне, відчуваю себе частиною цього універсального громадського механізму і пишаюся цим. УСПП — це справжній колективний розум, що постійно генерує нові ідеї. Він дав мені неоціненну можливість у спілкуванні з представниками підприємництва — вихідцями з різних сфер розширити сферу знань, набути нового неоціненного досвіду. Я завжди прагнув зробити для них якомога більше і був би нещирий, якби сказав, що все вже вдалося. Ще не вдалося налагодити повноцінний діалог влади і бізнесу в Україні, не вдалося принциповим чином вплинути на підприємницький клімат. Ще є й інші виклики, які нині дуже загострюються. Але є й успіхи — у сфері просування наших товарів на нові ринки, у принципово новому сприйнятті якості української продукції у світі, в успішних проектах із соціальної відповідальності бізнесу. Це є стимулом рухатися вперед, джерелом енергії для нових ідей та планів.
Розмову вела Юлія КОМАРОВА.
«Голос України» щиро вітає першого віце-президента УСПП Сергія Прохорова з ювілеєм і зичить йому наснаги, добра і довгих літ. З роси та води!