Що ефективніше: критикувати чи власним прикладом показувати, як можна працювати? Громадсько-патріотичний рух «Ровенчани» віддав перевагу конкретним справам.
Життя вже не раз доводило: у будь-якій справі потрібні ентузіасти. До того ж успіх розпочатої роботи багато в чому залежить не так від патріотизму організаторів, як від ставлення населення до того, що відбувається, підтримки проявленої ініціативи. Це важливо, тому що створенням громадської організації сьогодні нікого не здивуєш. Щороку їх в області реєструють десятки, отож поява «Ровенчан» для шахтарського міста чимось незвичайним не стала. Привабливим виявилося інше. Організацію очолив колишній генеральний директор державного підприємства «Ровенькиантрацит» Олександр Єсенков, котрий зберіг у місті свій високий авторитет, довіру і повагу людей. До речі, він єдиний в області вугільний «генерал», звільнення з посади якого стало предметом хвилювання гірників: трудовий колектив відкрито виступив проти звільнення свого керівника.
До виконкому організації також увійшли представники великого бізнесу, котрі прагнуть працювати на підвищення іміджу рідного міста. У цьому сенсі все складалося добре. Проте рух серед громадськості, об’єднання декількох організацій, готових взяти на себе розв’язання проблем населення, насторожило міську владу: чи немає тут підводних течій, здатних її дискредитувати, чи не хочуть «Ровенчани» захопити в місті владу?
Заради справедливості треба зазначити, що в певному сенсі дискредитацію заперечувати не можна. Але керівникові міста самому потрібно відповісти на запитання, хто передусім у цьому винен. Адже громадсько-патріотичний рух почав розв’язувати проблеми, які влада вже котрий рік тільки обіцяє вирішити. Наприклад, спільними зусиллями й за рахунок зібраних благодійних коштів перекрили кілька дахів, поставили ліхтарі в під’їздах, відремонтували міст. Сьогодні взялися обладнати дитячі й спортивні майданчики в житлових мікрорайонах — люди попросили, адже до міської влади не достукатися. Мало того, «Ровенчани» розробили стратегію розвитку міста і робочих селищ, які входять у його структуру. А це вже серйозна заявка на те, що громадсько-патріотичний рух готовий скласти конкуренцію місцевому градоначальнику і його команді.
Але не конкуренції заради працюють ентузіасти. Мета інша: змусити владу виконувати свої обіцянки. Наприклад, було обіцяно відремонтувати дороги, а справу досі не розпочали. Населення звернулося по допомогу до «Ровенчан». Зібрався виконком, розглянув свої можливості й запропонував підприємцям скинутися грошима й відремонтувати одну з ділянок. Директори ювелірного, меблевого і віконного заводів не відмовили в підтримці. Тепер люди бачать, хто працює на ділі, а хто на словах.
Нещодавно «Ровенчани» відкрили свій офіційний офіс. Отож можна припустити, що працювати громадська організація має намір довго і багато.
Луганськ.
