Треба зрозуміти, як далі буде розвиватися світ, — наголосив Голова Верховної Ради Володимир Литвин, виступаючи перед учасниками обласної педагогічної конференції в Житомирі. — Тоді перед нами виразніше постануть завдання, які має вирішувати освіта.Сьогодні всі говорять про світову кризу. Підходять за принципом: криза, як і війна, все спише. Але треба усвідомити, що це криза загальноцивілізаційного розвитку, зазначив В. Литвин.
Людство вичерпало можливості прогресу на базі тих уявлень, які домінували до цього часу, перед ним постало завдання перейти в нову якість, інакше воно буде приречене відступити назад. А таке теж відбувалося в історії людської спільноти.
Ще одна обставина пов’язана з тим, що розвиток світу прискорився і буде прискорюватися далі. Кожен наступний історичний період був утричі коротший. Тепер він вимірюється життям одного покоління, тобто за тридцять років переживемо стільки змін, як перед цим світ за сто років. Важливо визначити, що ми повинні дати людині, щоб вона була успішною. Натомість у нас тільки зовнішні запозичення. Була п’ятибальна система оцінок — давайте зробимо дванадцятибальну. А мене, як завідувача кафедри університету, не цікавить, чи вгадав майбутній абітурієнт дату хрещення Русі, зазначив В. Литвин, мене цікавить, чи він розуміє, чому це відбулося саме в той період і що це дало для подальшого розвитку.
При введенні зовнішнього незалежного оцінювання не повинна домінувати одна теза — побороти корупцію. Трагедія для України, коли всіх учителів підозрюють, що вони корупціонери, а працівників вищої школи тим більше. За цими новаціями ми не робимо головне — не привчаємо дитину працювати. Болонський процес підмінено Оболонським процесом, іронічно висловився В. Литвин, маючи на увазі те, що нема культу знань, молодь зорієнтована на те, що треба бути спритним і успішним.
Серед проблем, над якими варто замислитися, — наша система пільг. У Київському національному університеті при плані прийому дві з половиною тисячі загал першокурсників можна було б сформувати майже повністю з пільговиків. На спеціальність міжнародне право при плані прийому 170 надійшло 175 заяв від пільговиків. А що тоді сказати талановитим дітям, замість яких доводиться набирати тих, хто має посередні знання?
У системі освіти ми не маємо права орієнтуватися на середній рівень: так ми знижуємо загальний рівень освіти, в тому числі вищої. Життя у світі інтернаціоналізується. Але нас повинна вирізняти культура, духовність, система освіти.
В. Литвин зупинився і на дискусії про те, який зовнішній вектор вибрати. І висловив переконання: вектор внутрішньої політики автоматично визначить зовнішній. Якщо ми робитимемо ставку, як донині, винятково на відновлення індустріального етапу розвитку країни за рахунок хімії, металу і остаточного занапащення довкілля, то, зрозуміло, маємо орієнтуватися винятково на єдиний економічний простір, бо невибагливий покупець на нашу продукцію там. Якщо зрозуміємо, що треба зробити ставку на освіту, науку, на технології, інновації, то, цілком очевидно, це все те, що має потужний розвиток у європейському співтоваристві.
Гучні крики ЄЕС чи ЄЕП не мають ґрунту під собою: нам треба сказати, якою ми бачимо Україну. Чи буде це в перспективі сировинний придаток, чи потужна держава. Тому має бути розуміння освіти як пріоритету. Світ приростатиме виключно знаннями. Мало не все, що лежало під землею, вже забрали. Якби людство жило на тій основі, що дає нам природа, можна було б прогодувати лише сто мільйонів.
На конференції дуже активно обговорювалися проблеми сільської школи. В. Литвин навів такий факт: з 2001 року в Україні зникла 951 школа в сільській місцевості. Учасники обговорення пропонували шляхи розвитку освіти на селі.
* * *
Глава парламенту вручив групі найкращих освітян Житомирщини нагороди Верховної Ради України. А тим, хто поглиблено цікавиться історією нашої держави, стане у пригоді написаний ним підручник з історії України, — Володимир Литвин передав землякам тридцять примірників цієї книги.
Житомир.
