Півострів — один із трьох найсприятливіших за природно-географічними умовами регіонів України для ширшого розвитку вітрової, сонячної та гідроенергетики, теплових насосів. Тим паче що вже є позитивний досвід використання геліоустановок в Бахчисараї, теплових насосів в Ялті, в Ленінському та інших приморських районах діють вітрові електростанції. Робота в цьому напрямі триває, хоча й не так успішно, як вимагають потреби часу. Не лише стабільні пружні повітряні потоки, динаміка вітрів, а й 300 сонячних днів на рік дають змогу розширити використання цих невичерпних, по суті, дармових джерел енергії.
Є два перспективні шляхи у використанні природних ресурсів: енергоефективність і енергозбереження, які мусимо застосувати якнайповніше, зазначають кримські урядовці й учені. Їх розрахунки переконують, що перехід на відновлювальні альтернативні джерела лише в системі комунальної теплоенергетики півострова дасть можливість зекономити на газі, мазуті, вугіллі та інших видах палива до 47 мільйонів гривень на рік. Зважмо, що підвищення в загальному обсязі споживання питомої ваги енергії з альтернативних джерел не лише забезпечить енергетичну безпеку, а й посприяє охороні довкілля рекреаційного краю. Скоротяться шкідливі викиди в атмосферу, тож Крим як курортний регіон здобуде ще більшу популярність серед гостей близького і далекого зарубіжжя.
Та паралельно потрібно розв’язати ще одну проблему: через недосконалість, зношеність, енергоємність украй застарілого устаткування, недосконалих технологій ще радянського часу на підприємствах, зокрема в комунальній теплоенергетиці, старих будов, приміщень та споруд коефіцієнт корисної дії дуже низький.
Це змушує регулярно проводити аудити для виявлення втрат енергії. Широке впровадження зберігаючих технологій привело б до разючої економії електро- і теплової енергії в житлово-комунальному господарстві на 40, у промисловості на 27, на транспорті на 15 відсотків.Хоча і є директива Євросоюзу про енергоефективність приміщень для зниження рівня споживання всіх видів енергії на 28 відсотків, справа ця на півострові просувається через брак коштів украй кволо. Йдеться ж про аудит кожного приміщення, зокрема житлового, на наявність обов’язкового забезпечення контрольно-вимірювальними та приладами, що регулюють температурний режим. Та на це бракує коштів. З цієї ж причини гальмується виконання програми «10 тисяч сонячних дахів для Криму» до 2017 року. Поодиноко діючих в Ялті, Судаку, Сімферополі, Бахчисарайському, Красноперекопському, Первомайському районах сонячних установок надто мало.
Готується обнадійливий прорив лише в галузі вітроенергетики. До вже успішно працюючих на півострові вітроелектростанцій невдовзі додадуться потужні вітроагрегати зі щоглами заввишки сто метрів і розмахом лопатей 45 метрів. Закінчується підготовка проектно-кошторисної документації на спорудження ВЕС на території Красноперекопського і Джанкойського районів, кожна з яких за рік вироблятиме мільйон кВт/годин. Цей проект втілює київська фірма «ПланЕКО», яка встановить вітроагрегати нового покоління, кожен з яких потужністю 2 МВт здатен забезпечити електроенергією п’ять тисяч споживачів і зекономити 140 тисяч тонн вугілля.
Післямова
На численних нарадах, присвячених питанням розвитку системи енергозбереження та інноваційної діяльності в автономії, постійно відзначається, що, попри пріоритетність завдань енергозбереження й енергоефективності у зв’язку з безперервним подорожчанням енергоресурсів, проблем у цій сфері не меншає. Досі не визначено навіть основні завдання й заходи із впровадження енергозберігаючих технологій, які активно пропонують вітчизняні та зарубіжні розробники. А це обмежує можливості півострова у фінансуванні проектів енергозбереження. Досі не завершено енергетичну паспортизацію промислових підприємств, не визначено норми споживання енергоресурсів, не оптимізовано схеми теплопостачання міст і населених пунктів автономії, а проблема відсутності енергозберігаючих технологій в системі ЖКГ позначається на тарифах. За всіх перспектив енергодайності Криму він залишається одним із найенергозалежніших регіонів України. А вихід у всіх нас один — в максимальній економії традиційних видів енергетики й терміновому розвитку нетрадиційних. Тим часом ситуація складається абсурдна. З одного боку, країна як ніхто інший має бути зацікавлена в повсюдному застосуванні енергозберігаючих технологій, але водночас у нас дотепер відсутні механізми ефективного економічного стимулювання споживачів, як і реальні джерела фінансування програм енергозбереження за рахунок бюджетних коштів. А потенційних інвесторів досі відлякує політична й економічна нестабільність у державі.
Крим.
На знімку: новоазовська вітрова електростанція.
Наша довідка
На півострові експлуатується понад півтисячі вітроенергетичних установок загальною потужністю 59 МВт. Крім того, діє шість найсучасніших вітроагрегатів потужністю 600 кВт. Однак за безперечної необхідності й значного потенціалу у Криму ще не знаходять достатнього застосування розвиток екологічно чистої сонячної енергетики і використання геотермальної енергії. Хоча найперспективнішим для півострова вважається впровадження малих гідроелектростанцій на об’єктах водопостачання, каналізації та зрошення земель, для вироблення електроенергії та зниження енерговитрат. Кримська вітроенергетика застарілих зразків — неефективна. Частка енергоносіїв, що їх півострів отримує завдяки вітрякам, — мізерна.
Тим часом спеціалісти переконують: одна тільки вітроенергетика здатна забезпечити потреби України в енергоносіях на 20—40 відсотків залежно від пори року. У Криму цей показник міг би бути вищий.
