Володимир Литвин у шкільні роки грав на самодіяльній сцені роль Лукаша з «Лісової пісні» Лесі Українки. До його улюблених творів належить також «Бояриня» — свого часу її було заборонено, надрукували тільки наприкінці 80-х років минулого століття. А ще — «Одержима», твір потужний за силою духу, який було написано в екстремальних умовах, хоча все життя поетеси — то екстрим.
Про це журналісти випитали в Голови Верховної Ради в Новограді-Волинському, місті, де народилася Леся Українка, під час міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела». Свій приїзд сюди він пояснив дуже просто:
— Коли є можливість, у серпневі дні я завжди прагну побувати тут. Леся Українка — це символ України.
«Роботи всім вистачить»
У місті кожен знає будинок над Случчю, де народилася майбутня поетеса. У ньому тепер літературно-меморіальний музей Лесі Українки. Його відвідав і Володимир Литвин. Звідси велелюдна мистецька хода рушила до пам’ятника видатній дочці українського народу, до його підніжжя лягли квіти.
— Ми гарно навчилися говорити, особливо в дні свят, про Лесю, цитувати хрестоматійні слова, а завдання полягає в тому, щоб перевести її мрії, думи, прагнення на ниву практичної роботи, — сказав глава парламенту, виступаючи біля пам’ятника перед земляками.
— Будівництво держави — це каторжна робота, — вів далі. — Ми зобов’язані дати відповідь, якою буде Україна, як зробити, щоб кожен відчував гордість за свою країну, щоб були підстави пишатися тим, що нас поважає світ. Коли послухати політиків, нас не розділяє нічого — крім амбіцій і намагань захопити всю владу. Я переконаний, — наголосив В. Литвин, — що влади, як і роботи, всім нам вистачить. Життя, подвиг Лесі Українки має спонукати до відповідальності, до розмірковувань, а головне — до злагодженої практичної роботи.
«Закличуть затягувати паски»
А з цим якраз і не складається. Голова Верховної Ради навів під час прес-конференції такий приклад. Президент України наклав вето на кожен четвертий закон, прийнятий Верховною Радою. Це, по суті, рекорд. Так далі працювати на холостому ходу не можна, переконаний глава парламенту, бо виходить робота на корзину. Зрозуміло, що треба приймати узгоджені рішення.
Серед питань, які вимагатимуть особливої уваги, він назвав прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату, зауваживши: коли ініціатори звернення до цієї теми спробують зробити вигляд, ніби забули, то люди нагадають. Політик переконаний, що треба зробити все, щоб підвищити рівень заробітної плати і прожитковий мінімум, інакше не буде розвитку внутрішнього ринку, а звідси випливає висновок, що й економіка працювати не буде: у зв’язку з кризою виробництво стоїть, купівельної спроможності немає, а експорт заблокований — ми в зачарованому колі.
Держава зобов’язана мати бюджет. А для цього має працювати Верховна Рада і приймати відповідальні рішення. Зрозуміло, що треба визначитися з Бюджетним кодексом, щоб знати, на якій основі буде сформовано основний фінансовий закон держави. Володимир Литвин зізнався: він дуже сумнівається, що бюджет буде прийнято своєчасно, адже всі зацікавлені, щоб його не було аж до завершення президентської кампанії. А тоді той, хто виграє вибори, скаже: люди добрі, біда, треба затягувати паски і приймати бюджет, який буде не соціально орієнтований, а «виходячи з можливостей». Вони ж мізерні. В нас куди не кинь — всюди клин. А зараз іде змагання — відбувається ярмарок лицемірства, хто більше наобіцяє.
«До ворожки не треба ходити»
Протягом якого часу мають відбуватися вибори Президента України? Це питання теж порушувалося під час прес-конференції. Володимир Литвин зазначив, що він прихильник того, щоб виборча кампанія займала якомога менше часу. Але якщо відвести для цього, наприклад, 60 днів, то за практики, яка в нас усталилася, всі процедурні моменти неможливо буде реалізувати. Для цього потрібно було докорінно змінити виборче законодавство і засади діяльності ЦВК.
А те, що закон, яким внесено зміни до деяких законодавчих актів щодо виборів Президента України, є недосконалим, усім зрозуміло. І до ворожки ходити не треба, іронічно зауважив з цього приводу Голова Верховної Ради. Цей документ він назвав продуктом двох політичних сил. Автори закону, стверджував він, добре знають, як застосовувати його положення на практиці, особливо з урахуванням, коли є «свої» суди. Бо, цілком очевидно, з допомогою цього закону кандидатів, які заважатимуть, можна буде позбуватися «згідно з чинним законодавством», тобто на основі внесених змін.
Володимир Литвин переконаний: те, що закон доведеться коригувати, цілком природно і зрозуміло. Головне юридичне управління апарату Верховної Ради виклало істотні зауваження, від яких так просто відвернутися не можна, хоча це й зробили. Президент України у своїх пропозиціях до закону використав напрацювання юристів, виклав їх ґрунтовно, що зайняло 30 сторінок тексту до вето на закон. Прогноз глави парламенту такий: зміни будуть вноситися, бо там є суперечності з чинною законодавчою базою. А крім того, уже в ході виборчої кампанії, ті, що вважають себе «рейтингоносцями», будуть, мабуть, намагатися внести поправки для того, щоб адміністративно через законодавство забезпечити собі ще більше домінування. Тобто закон буде піддаватися уточненням, латанням і доопрацюванню до завершення першого туру президентських виборів. А в другому турі — вже як Бог на душу покладе...
А щодо рейтингів, то, за словами політика, він ставиться до них як до гороскопів: і ті, і ті нічого не значать — треба працювати. Спілкуюся з людьми, яких мені не звозять, не збирають з допомогою естрадних зірок, тому відчуваю настрій людей, і він не збігається з тим, про що пишуть, зазначив В. Литвин.
Житомирська область.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
