Із Кличком змагатиметься... Котигорошко

— От тільки поки що точно не знаю, з ким із братів буду зніматись, — розповідає юний співак. — Це вже визначать продюсери, та мені подобається будь-який варіант.

Незважаючи на юний вік, артист вільно та невимушено поводиться і на сцені, і в кадрі, а головне — завжди готовий до імпровізації. Саме це допомогло йому і під час відбіркового фіналу. Тепер зі сміхом розповідає, як майже перед самим виходом на сцену йому зробили зауваження: хто ж співає таку пісню, сповнену національними мотивами, у класичному костюмі. Андранік і сам швидко зметикував, що набагато ефектніший вигляд мав би у козацькому вбранні. Але в його гардеробі такого не було. Добре, що на виручку прийшли хлопці із танцювального ансамблю — позичили шаровари. Та потрібного розміру не знайшлось, тож довелось ногавиці підкочувати ледь не вдвічі і заколювати шпильками. Але під час виступу ніхто цього не помітив.

За кадром залишилось і те, що в день фінального виступу Андранік прокинувся без голосу, із болем у горлі. Напередодні для дітей влаштували своєрідний вечір знайомств, і в кімнаті працював кондиціонер. Хлопчик так змерз, що вже зранку відчув симптоми застуди, а попереду такий відповідальний виступ.

Для Андраніка це була вже друга спроба пройти у фінал. Минулого разу у відбірному турі він посів друге місце. Тому тепер вважав справою честі перемогти. Зважаючи на хворе горло, щоб не зірвати виступ, хлопчик змушений був просто на ходу знижувати тональність пісні. Та й це не завадило перемогти і отримати путівку на Євробачення, де Андранік представлятиме нашу країну.

Щоденні багатогодинні репетиції, які Андранік проводить із своїм викладачем з вокалу Наталією Решовською, довелось перервати, щоб взяти участь у не менш популярному конкурсі — дитячому «Слов’янському базарі».

— За умовами конкурсу, участь у ньому кожен виконавець може взяти лише раз, — розповіла мама Людмила Анатоліївна, — тому ми мали лише один шанс на перемогу. Я рада, що Андранік зумів ним скористатись, завоювавши перше місце. Його «Чорнобривці» справили враження і на суддів, і на глядачів. У щоденниках фестивалю, які подавались у місцевій пресі, він постійно згадувався як фаворит конкурсу. Все йшло до того, що отримає гран-прі, і лише в останній момент, вже практично під час вручення дипломів, стало зрозумілим, що нам дісталось перше місце. Але нас це не засмутило. Перемога на «Слов’янському базарі» — це переконливий крок до успіху і визнання.

Уже у Вітебську до Андраніка звернулось кілька радіостанцій із пропозиціями провести записи. А одна із російських фірм запропонувала взяти участь у турі із благодійними концертами в Німеччині, на що хлопчик погодився. Тож підготовку до Євробачення, як і зйомку відеокліпа, довелось відкласти на деякий час. Але вдома його голос не забудуть. Адже Олександр Пономарьов стримав свою обіцянку, котру дав Андраніку під час його участі у телешоу «Танцюю для тебе» — в радіоефірі сто разів прозвучить пісня у виконанні Андраніка.

На сьогодні саме такі найбільші мрії Андраніка. Від народження він страждає на тяжку хворобу, через яку погано ростуть кістки, відбувається їх викривлення. Та найгірше те, що хлопчика постійно турбує біль, тому йому важко довгий час перебувати на ногах. Навіть виступи на сцені даються йому з великим напруженням волі. Поруч завжди мама, котра будь-якої миті готова в буквальному розумінні слова підхопити сина на руки.

Складний діагноз свого часу став страшним ударом для родини. Але батьки не втратили надію, зробили все, щоб Андранік ріс допитливою, творчою і самостійною дитиною. Помітивши його гарний музичний слух і красивий голос, вони ще в ранньому дитинстві почали заняття з вокалу. Давались вони непросто, адже хлопчик не міг ходити, відвідувати школу. Тож доводилось запрошувати вчителів додому. Андранік і тепер проходить шкільну програму вдома. Але всі, хто з ним займається, відзначають його розум та працелюбність.

Родина ніколи не втрачала надію, що вдасться побороти хворобу. Але для цього потрібні складні операції. Тривалий час Алексаняни просто не могли дозволити собі дороговартісне лікування сина. Тепер ситуація почала змінюватись. Завдяки сценічним успіхам і перемогам Андранік почав і сам заробляти гроші. Перший крок на шляху до лікування було зроблено під час телепроекту «Танцюю для тебе». Тоді завдяки спонсорам хлопчина отримав близько ста тисяч гривень, але цього виявилось недостатньо для початку лікування.

— Для нас було дуже несподівано, коли вже після виступу на відбірному турі на Євробачення пролунав дзвінок від Прем’єр-міністра. Телефонні розмови, під час яких ішлося про можливі варіанти лікування, відбулись уже кілька разів. Нам пообіцяли, що допоможуть не тільки знайти клініку в Україні, де зможуть провести операції, а й профінансують їх, — розповіла мама Андраніка.

Перші консультації в одній із клінік вже відбулись, але, на жаль, лікарі відверто зізнались, що не мають відповідного досвіду і не дають гарантій успішного лікування. Тож припускають, що допомогу доведеться шукати за кордоном.

Ніким іншим Андранік себе не бачить. Уже тепер він задумується над тим, де отримати музичну освіту. І хоча до закінчення школи ще далеко, будує плани про вступ до вищого музичного училища імені Р. Глієра. Та й взагалі до своєї кар’єри співака ставиться не по-дитячому серйозно. Вже тепер зіткнувся з проблемою підбору репертуару. Андранік ніколи не співав дитячих пісень, завжди підшуковував для виконання серйозні і складні твори. Сьогодні в його репертуарі вже понад три десятки пісень, але він уже не хоче переспівувати чиїсь пісні, мріє знайти своїх поета та композитора. Надзвичайно вдячний Соні Злотник та сестрам Кравченко, які подарували йому переможну «Три тополі — три сурми». Незважаючи на різницю у віці, вже подружився з дівчатами і готовий до подальшої творчої співпраці з ними. Не відкидає й того, що сам, можливо, писатиме і тексти, і мелодії. Хоча в юної естрадної зірочки поки що малувато досвіду, зате це компенсують талант, воля, життєлюбність і величезна спрага до творчості.

Хмельницький.

На знімку: всі свої перемоги Андранік ділить із мамою Людмилою Анатоліївною.