Кабмін затвердив порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України в 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки. Прописано й суму, що її збираються кинути на благу, на перший погляд, справу. Навіть як на теперішній час видається вона фантастичною — зі Стабфонду на безповоротній основі буде виділено 5953800600(!) гривень. Щоб можна було усвідомити грандіозність суми, достатньо сказати: приблизно така кількість грошей пішла торік на компенсацію виплат за знеціненими вкладами Ощадбанку.

Головним розпорядником цих без малого шести мільярдів затверджено Держкомзем — йому і слід замислюватися, як витратити настільки щедро відвалені урядом бюджетні гроші. Допомагати головному земельному органу країни «закопувати» кошти стануть Республіканський комітет Автономної Республіки Крим із земресурсів, головні управління Держкомзему в областях, Києві та Севастополі, яких визначили розпорядниками коштів нижчого рівня.

Уже відомо, хто заробить цю суму. Одержувачами бюджетних коштів прописано державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», інші держпідприємства, які належать до сфери управління Держкомзему і мають ліцензії на проведення робіт із землевпорядження.

Тепер про те, на які цілі буде кинуто астрономічну суму. Згаданим документом Кабмін фактично зобов’язав Держкомзем безплатно вже нинішнього року оформляти та видавати громадянам держакти на право власності на земельні ділянки. Також заборонено брати з населення плату за підготовку документації із землевпорядкування і вимагати внески в різні благодійні фонди.

Бюджетні гроші підуть також на збільшення кількості працівників Держкомзему на 100 осіб — до 335, а штат підзвітних йому територіальних органів, очікується, зросте на чотири тисячі, до 14 тисяч 374 осіб. Можна припустити, додаткові кадри потрібні, щоб було кому проводити (само собою — безоплатно) землевпорядні роботи та (звісно, в найкоротший термін) видавати держакти. І, увага — найцікавіше: всі ці дії (і колосальні бюджетні витрати!) покликані викоренити корупцію в органах земельних ресурсів.

Усе вищенаписане пропоную вважати прелюдією, що дає можливість читачеві перейнятися грандіозністю планів Кабміну, Держкомзему тощо. А тепер закликаю згадати, в якій країні ми живемо. Погодьтеся, якщо держава профінансує видачу держактів — це зовсім не означає, що власникам соток і гектарів вони дістануться безплатно. Ймовірніше, люди вишикуються в черги з хабарами за безплатними документами. Тобто, корупція нікуди не дінеться.

Адже медицина в нас безплатна (в Конституції записано). Але хотілося б побачити людину, яка вірує, що в цій сфері геть-чисто викоренено хабарництво. А суддям не перший рік як підняли зарплати, щоб хабарів не брали — так деякі ще активніше «колядують».

У цьому контексті пригадуються окремо взяті щасливі власники землі, які отримали держакти на свої паї в Броварському районі (під Києвом) за рахунок кредиту Світового банку. І що? Держакт із цільовим призначенням землі «для ведення особистого селянського господарства», з’ясувалося, був потрібний їм, щоб цей пай вигідно продати по шматках — по 5, а то й 10 тисяч доларів за сотку. Тобто постає питання — чи має держава в цьому разі так витрачатися. Адже шість мільярдів гривень зі Стабфонду — не десять копійок. Не бачу резону (якщо не так, нехай мене переконають) в умовах кризи заганяти їх у безоплатні держакти. Елементарний підрахунок: припустимо, один безоплатний держакт і всі роботи з його видачі коштуватимуть 200 гривень. Навіть половину передбаченої урядом суми, тобто 3 мільярдів, вистачить на 15 мільйонів актів. Мабуть, стільки в країні можна нарахувати всіх земельних ділянок!

Зрозуміла річ, якийсь учений-землевпорядник без проблем знайде яму, в яку державні кошти в повному обсязі можна засунути. Окремо взяті вже не перший рік обґрунтовують необхідність заміни держактів старого зразка на новіші, де вже, приміром, відведено спеціальне місце для внесення кадастрового номера ділянки. Можна змінювати нові — на новітні, де прописується й ідентифікаційний номер власника ділянки. Якщо добре постаратися, то земельним установам і на шість мільярдів нашукати роботи не проблема. Як тут не задуматися про зростання корупції і нецільове використання бюджетних грошей?

Ще одне запитання: як бути з тими, хто не дуже-то й прагне одержати держакти на свої наділи. В. о. голови Київської облдержадміністрації Віктор Вакараш на нещодавній прес-конференції розповів, що близько 17 тисяч осіб, які мають сертифікати на землю, й донині не подали заявок на оформлення державних актів на наділ. Може, надрукуємо держакти й почнемо ганятися за потенційними власниками, щоб одержали належний документ? А якщо не потрібні їм ні власність, ні документ? Усе, що дістається даром, не цінується — прописна істина.

Звідси — сухий залишок. Якщо з державної позиції: для країни витрачені в такий спосіб шість мільярдів виявляться фактично викинутими на вітер. Але, можливо, питання у виборах: по-перше, напередодні чималі гроші з бюджету можна взяти; по-друге, є місце, де їх прикопати, та ще й рейтинг заробити. У цьому разі все стає на свої місця...