Щоб було ще більше успішних людей

Останні події у раді поклали край і терпцю місцевих політиків. Політиканство та критиканство однієї з фракцій викликало гострий осуд колег, і вони сказали: «Досить!». Адже більшість представників депутатського корпусу намагаються працювати для людей, а не бути «кнопкодавами», які діють виключно за командою лідера місцевого штибу чи за наказом з центрального офісу політичної сили.

— Ми вирішили створити групу «Рідне місто», — каже її голова, лікар, «нашоукраїнець» Ігор Войтенко. — Всі політичні дискусії в цей нелегкий час кризи ми хочемо залишити для партій, надумані релігійні, мовні питання теж відкидаємо, жодної участі в їх обговоренні не беремо. В нашій групі є мої однопартійці, представники Народної партії (Литвина), Соціалістичної партії. Є бюджетник, підприємці, керівник громадської організації. Ми ставимо вище за свої політичні погляди інтереси громади. На початку каденції ради цього скликання новообрані депутати прийняли меморандум про співпрацю на благо міста. Але з часом почали забувати про нього. Ось ми й хочемо нагадати колегам, що ж головне для обранця до місцевої ради. Де-де, а на найнижчому рівні самоврядування заполітизованість шкодить найбільше. «Рідне місто» відкрите для кожного депутата. До того ж гуртом, як то кажуть, і батька легше бити.

— Ми хочемо об’єднати свої зусилля, — каже Сергій Вєдєрніков, — аби віднайти резерви для наповнення бюджету, залучити нові інвестиції в Кам’янець. Мені, як підприємцю, це вдається вже десять років. Але я хочу, щоби в місті було ще більше успішних людей. Окрім того, ми не прагнемо владних крісел, як дехто. Ми будемо активно працювати над тим, щоб бюджетні гроші використовувалися якомога ефективніше. Якщо люди житимуть краще, то питання політичного спектра вирішаться самі собою. Та, однак, ми не будемо «роздавати хлібини», в кожному дворі ремонтувати лавочки. Ми хочемо дати людям не рибу, а вудку, якою кожен зможе зловити собі рибу. Я спілкувався в США з літнім емігрантом, який відкрив секрет, чому ті, хто виїхали з України до США, живуть там краще, ніж на Батьківщині. «Тут ніхто їм нічого не дає «за так», але тут створено всі умови, щоб людина своє працею могла себе добре забезпечити. Тут ніхто не займається балаканиною.

— На жаль, є депутати, які не відчувають жодної відповідальності перед виборцями, — продовжив розмову Іван Павлевич. — А я своїх виборців, зокрема, тих, хто пройшов страшну афганську війну, щодня зустрічаю в громадській організації і не можу не вирішувати їхні проблеми, як і інших вразливих верств населення. Усі знають до мене дорогу. Свого часу я був депутатом Верховної Ради колишнього СРСР, і звик працювати як мажоритарник. Кожен громадянин має знати, хто в нього депутат.

Справді, до кого можуть звернутися зі своїми бідами мешканці восьми районів Хмельниччини, які не мають жодного свого представника в обласній раді? Як тим, хто пройшов, мешканцям обласного центру, проводити свою роботу в районних округах? Цей промовистий факт не раз наводять самі ж депутати та представники районних рад. Отже, щось треба міняти навіть у місцевому політикумі. На думку «Рідного міста», він має перетворитися на позаполітичний.

Наймолодші члени групи — підприємці Андрій Мастикаш та Василь Сукач — і раніше робили чимало благодійних кроків для громади, а тепер вони готові докластися до втілення в життя тих ідей, які будуть корисні для всієї громади. «Рідне місто» збирається відкрити громадську приймальню, утримувати в ній адвоката, який зміг би надавати безплатні послуги найбіднішим громадянам.