Майже місяць триває у мальовничому парку на схилах Дніпра міжнародний фестиваль кам’яних скульптур «Живий камінь», організований Черкаською міською радою.
Тема фестивалю невичерпна і вічна — таїна кохання, пристрасні стосунки між чоловіком і жінкою. Кожен митець, звичайно, по-своєму інтерпретує найпрекрасніші людські почуття — і з-під різця митців оживає камінь, промовляє найвигадливішими образами і метафорами.
Заслужений художник України Микола Теліженко мережить по каменю містичний цвіт папороті і обриси двох облич. Польський скульптор Анна Расінська «зав’язує» пісковик у міцний вузол — це нероздільні «Він» і «Вона». Допомагає це зробити тендітним жіночим рукам чоловік Анни, Сергій Олешко. Анатолій Алексєєв «пише» по каменю музику кохання. Він так і назвав свою скульптуру «Мелодія». Закохані, ті, що знають нотну грамоту, справді, зможуть наспівати її, прочитавши на пісковику «до-ре-мі...».
Відомий черкаський скульптор і майстер ковальства Іван Лавріненко (на знімку) назвав свій витвір «Є тільки мить». «Я вперше, — зізнався він, — зобразив у камені свою дружину, Надію. З другого боку себе — в образі лева, ніжного такого, муркотливого, як кіт. А між нами — яблуко. Я викую його з металу. Буде гарно».
Кожна скульптура, над якою працюють зараз учасники фестивалю, по-своєму оригінальна і красива. Однак хто завоює на цьому творчому змаганні гран-прі, призові місця — визначить поважне журі. Шанувальники мистецтва назвуть свої симпатії. Залишилося чекати зовсім небагато — у святковий День незалежності нагороди знайдуть своїх героїв.
Черкаси.
Фото автора.