Ще в червні цього року у Верховній Раді зареєстровано проект змін до деяких законодавчих актів, які мають на меті вдосконалити порядок надання кредитів. Ініціатором законопроекту є Президент. Документом, зокрема, передбачається, що банки та інші фінансові установи при наданні коштів зобов’язані інформувати позичальника про реальні умови кредитування.
Для цього в договорі або додатку до нього має бути детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, інших фінансових зобов’язань, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту. Адже нині чимало спритних ділків при наданні кредитів використовують різноманітні механізми, аби ускладнити клієнту доступ до такої інформації. Її або просто не надають, або вказують у договорі дрібним шрифтом на нерозбірливому фоні тощо. Відтак середньостатистичний споживач банківських послуг часто дізнається про наявність додаткових платежів та зборів, а також про умови погашення кредиту на стадії укладення кредитного договору або вже навіть після цього. Тож проектом закону передбачено заборону ускладнювати прочитання тексту детального розпису сукупної вартості кредиту.
Не менш важливою є позиція, яка забороняє банкам та кредитним спілкам встановлювати плату за дії, що здійснюються ними на власну користь, або за дії, що здійснюються відповідно клієнтом чи членом кредитної спілки на користь банку або такої спілки. Проектом змін також передбачається, що позичальники зможуть змінювати відсоткову ставку за наданим споживачами кредитом за згодою сторін. На думку автора законодавчої ініціативи, це гарантуватиме споживачам право на незмінність умов кредитування протягом терміну дії договору та унеможливить маніпулювання кредитодавцем відсотковою ставкою на власний розсуд.
Окрім того, клієнтам гарантуватимуть право погашати зобов’язання за кредитом, номінованим в іноземній валюті, національною валютою за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день здійснення платежу.
На думку автора законопроекту, ухвалення цього документа спростить механізм отримання кредитів і змусить фінансові установи запроваджувати нові підходи у сфері кредитування, створить підґрунтя для впровадження конкурентних засад у діяльність банків та кредитних установ. Очікується також, що запропоновані зміни дадуть змогу мінімізувати неякісні підходи з боку недобросовісних фінансових установ. А це, у свою чергу, сприятиме розвитку цивілізованого ринку кредитних послуг і підвищить рівень довіри населення до фінансових установ.
Щоправда, за даних обставин, щоб підвищити довіру населення до банків, лише розбірливого шрифту в документах може виявитися замало. Однак це могла б бути крапля в морі заходів, покликаних повернути довіру населення до влади загалом. Із моменту реєстрації в апараті Верховної Ради проект цих змін неодноразово значився у порядку денному парламентаріїв. Однак руки до цього документа в народних депутатів так і не дійшли. Зрештою, як і до багатьох інших законопроектів, відзначених як невідкладні.
Якщо документ ухвалять, то:
— клієнти отримуватимуть детальний розпис сукупної вартості кредиту;
— банки не зможуть встановлювати плату за дії, вчинені ними на власну користь;
— відсоткова ставка змінюватиметься за згодою сторін;
— погашати зобов’язання за кредитом, номінованим в іноземній валюті, можна буде національною валютою за курсом, встановленим НБУ.