Крим звіряє вимоги доби за сонячним годинником

Керівництво Кримського науково-дослідного і проектного інституту землевлаштування запропонувало виділити 10 гектарів неугідь на кордоні Ялтинського гірсько-лісового заповідника під будівництво сонячної електростанції.

Підраховано, що установка геліоколекторів на площі в тисячу квадратних метрів може забезпечити теплом санаторій на півтисячі місць і дасть змогу цілком припинити викиди вуглецю й сірки в атмосферу. Завдяки цьому можна зберегти довкілля від кіптяви.

Нині затверджується технічна документація «сонячного майданчика» у процесі землевлаштування кордонів Ялтинського заповідника.

Добре посприяв активнішому запровадженню таких установок новий закон про зелений тариф. В Україну прийшли відомі австрійські фірми, які запланували встановити у Криму на кількох майданчиках потужні сонячні установки на тисячу «геліомегават». А почати якраз із плато гори Ай-Петрі, паралельно відшукуючи інші найщедріші на сонячну активність й віддачу цієї енергії ділянки півострова.

Технічні й фінансові перепони в цій справі вже усунуто, запевняють в уряді автономії. Тож сьогодні ця робота має розгорнутися планово і швидко як захист від кризи енергетичної.

Нарешті починає енергійніше втілюватися й кримська регіональна програма «10 тисяч дзеркальних дахів» до 2017 року, виконання якої дасть можливість економити на подачі гарячої води до 70 і на опаленні житла до 40 відсотків електроенергії.

Це стане внеском півострова в державну енергетичну програму до 2020 року, якою передбачається довести в нашій країні частку енергії з відновлюваних джерел до 20 відсотків і значно скоротити викиди в атмосферу.

Особливо це актуально для курортного Криму, де заповзялися максимально використати екологічні джерела енергії. За зеленим тарифом встановлюється пільгова оплата за енергію, яку вироблятимуть з нетрадиційних джерел для енергоринку України. Й залежно від того, хто раніше починає цю вигідну справу, той більше й виграє.

Тож у Крим зачастили представники фірм із Києва, Харкова, Одеси, Миколаєва, а також із Австрії, Німеччини та Болгарії, активно працюючі на ринку альтернативної енергетики, дедалі більше затребуваної в умовах дефіциту енергоносіїв світової економіки. Адже 300 сонячних днів на рік у Криму дають змогу якнайширше запроваджувати тут невичерпну енергію нашого найближчого світила.

Інвестори пропонують створити на півострові також перший завод із виготовлення найсучасніших геліоустановок. Оскільки звичайний сонячний колектор складається з металу і скла, важить забагато і коштує дорого, геліоустановки нового покоління в Криму спеціалісти передбачають встановити з полікарбонату: вп’ятеро легші й утричі дешевші нині наявних у світі. Адже, вдало використовуючи низькопровідні матеріали, теплофізикам удалося забезпечити максимально високий коефіцієнт віддачі тепла. Та й виробництво таких високоефективних сонячних панелей нескладно налагодити в будь-якому місці.

До того ж на півострові вже напрацьовано достатньо потужний науково-технічний і виробничий потенціал, є виробники й постачальники високоефективного теплового устаткування — колекторів зі значним коефіцієнтом поглинання сонячної енергії, а також баків-акумуляторів і бойлерів, які дають змогу зберігати нагріту воду практично без втрат протягом кількох днів і навіть тижнів. Щоправда, про таку можливість поки що знають не всі. Допомогу у цій справі надає розташований в Києві фонд «Східна Європа», який фінансує підтримку проекту «Організація системного впровадження сонячної енергетики в Криму». Нині почалося застосування більш сучасних, якісніших технологій, невпинно збільшується коефіцієнт корисної дії, з’являються ефективніші й вигадливіші модифікації геліосистем — з особливою поверхнею віддзеркалення, чимдалі досконалішими теплопередавальними властивостями.

Це раніше економія енергії була всім «до ліхтаря», а нині то головне питання економічного виживання. Тож тепер від Севастопольської зони і Фороса, Ялти й Алушти до Феодосії та Судака з’являються геліоустановки на дахах все більшої кількості рекреаційних об’єктів сонцедайного Південнобережжя, не тільки «зіркових» приватних готелів, оздоровниць і котеджів, а вже й середнього класу новобудов. У всіх приморських містах і селищах можна побачити навіч, наскільки ефективним стало застосування геліоустановок у приватному секторі, чимало об’єктів якого відтепер з теплою водою у будь-яку пору року.

Сонячні установки вже діють і в Сімферопольському, Бахчисарайському, Красноперекопському, Первомайському районах, але їх тут ще недостатньо.

Після минулої зимової газової кризи почався активний рух за екологічне й ефективне використання нетрадиційних джерел енергії й на комунальних об’єктах соціального значення.

Для активнішого розповсюдження цієї перспективної справи враховується й нинішня «кризова» купівельна спроможність організацій та окремих жителів півострова. Адже в Сімферополі, Севастополі, Феодосії вже є геліоколектори з ефективністю й удвічі вищою, але вони відповідно й удвічі дорожчі. Та чим більше стане замовників на виготовлення й монтаж геліоустановок, тим нижча буде їх собівартість.

Проте прикладів ефективного використання дармової енергії в усіх останніх регіонах півострова поки що малувато. Особливо фотоелектричних установок, вартість кіловат-години електроенергії яких ще зависока навіть для непересічних не лише наших, а й закордонних громадян. Тож такі геліоприлади досі залишаються значно дорожчими за найбільш розповсюджені у світі колектори гарячого водопостачання, що поступово входять й у наш побут. Їх уже в курортній сфері півострова — на міні-готелях, приватних котеджах — встановлено більш як двісті на майже двадцяти тисячах квадратних метрів, кожен із яких нагріває до температури окропу не менш як 50 літрів води.

Отже, охочих долучитися до освоєння дармової й, по суті, вічної енергії головного земного світила більшатиме й надалі з геометричною прогресією, вважають спеціалісти. Й природно, саме сонячний Крим завдяки своєму географічному положенню прагне стати у цьому лідером. Адже на півострові сонячних днів набагато більше, ніж в будь-якому іншому регіоні України. Сонце може нагрівати воду не лише в оздоровницях і готелях, а й у приватних домоволодіннях, підігрівати воду в басейнах, лазнях, душових, на промислових і переробних підприємствах, де практикують миття тари, посуду тощо.

Таке замовлення в кафе, ресторані чи навіть удома вже невдовзі може здатися й у нас зовсім не дивною забаганкою чи примхою, а реальністю, буденною в розвинених країнах. Адже перелік об’єктів, де сонце може стати незамінним помічником дуже довгий. Приміром, дедалі більшого розповсюдження набуває у світі застосування домогосподарками їжі завдяки температурі у фокусі колектора, яка досягає 150 градусів. Вартість матеріалів, необхідних для виробництва «сонячної кухні», свідчать спеціалісти, лише... 3—7 доларів. До того ж, на відміну від чадного спалювання дрів і вугілля, газу й солярки, така кухня екологічно чиста. Існують уже навіть міжнародні програми поширення таких бездоганних сонячних кухонь.

— Така технологія просто необхідна не тільки курортному Криму, а й усій Україні: вигідно і для здоров’я корисно, — кажуть фахівці феодосійської фірми «Екобуд». До речі, вони вже навіть підготували проект з установки сонячних колекторів на балконах у багатоквартирних будинках.

Тут відзначають, що бажаючих змонтувати такі енергодайні новинки ще небагато. Й передусім не тому, що не вистачає грошей, а через нерозуміння, які економічні вигоди ощадності передбачає господарське використання сонячної енергії сьогодні, а тим паче в майбутньому. Та життя змусить. Бажаємо ми того чи ні, але в нашої цивілізації немає іншого виходу, як довіритися альтернативним джерелам енергії.

Звісно, технології використання енергії Сонця, як і інших видів нетрадиційних енергоджерел вдосконалюються стрімко щодня, та вже наявні дають змогу отримувати значні блага. Скажімо, сучасні плоскі, термосифонні й вакуумні геліосистеми здатні служити більше чверті століття. До того ж нині не тільки енергозберігаючі установки з Німеччини та Греції, Голландії та Китаю, а й вітчизняні вакуумні колектори здатні нагріватися також у захмарені дні й навіть... від тепла сусідніх будинків.

На жаль, чимало хто з нас навіть не знає про такі можливості вітчизняних перетворювачів сонячної енергії, тим часом для все більшого числа наших земляків ці вигоди вже стали буденною реальністю, адже такі прилади діють реально, надійно й безвідмовно. З’являється чимало зацікавлених людей, які на цьому реально економлять чи заробляють солідні гроші. Адже загал відчуває: економічна й енергетична кризи підштовхують до життя й роботи по-новому.

А оминуть негаразди тільки тих, хто вже сьогодні, не гаючись, почне перехід на енергозберігаючі технології. Адже блакитного палива у світі стає все менше з року в рік, й перспектива того, що майбутнє саме за сонячною енергією вимальовується дедалі чіткіше.

Директор Кримської теплової компанії Володимир Согомонян каже, що за декілька останніх років виробництва і монтажу сонячних колекторів лише цілорічних встановили вже близько трьох тисяч квадратних метрів. Можливості новітніх технологій просто безмежні: уже сьогодні можна виготовляти від півтора до двох тисяч квадратних метрів сонячних колекторів щомісяця. У Криму ж таким виробництвом займається ще декілька не менш солідних фірм і на порядок більше — на теренах всієї України. Тепер потрібно лише гармонізувати найширший спектр пропозицій з відповідним попитом, щоб надалі йти за сонячним маршрутом.

 

Крим.