Ми продовжуємо розповідати про земельний досвід європейських країн. У Чехії земельна реформа не супроводжувалася розпаюванням земель. Згідно з законодавством, колишні кооперативи трансформувалися в приватні юридичні особи, а державні — в кооперативи приватних власників (2/3 сільськогосподарських угідь де-юре завжди перебували у приватній власності) або комерційні компанії (акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю). Держава стимулює приватне фермерське господарювання. Підтримується організація менших колективних форм господарювання в межах кожного сільського населеного пункту. Так, на базі колишніх кооперативів і державних господарств створено нові юридичні особи — із середньою площею 1100 га (в 1990 році середня площа земель у кооперативах становила 2460 га, в державних господарствах — 5990 га). Понад 27 тисяч сімейних фермерських господарств з площею більш як гектар володіють 23 відсотками всіх сільськогосподарських угідь. Середнє фермерське господарство обробляє 36 га. Як правило, фермерська сім’я використовує більше землі, ніж має у власності. Передбачається, що три чверті сільськогосподарської продукції вироблятиметься приватними юридичними особами та чверть — сімейними фермами.