Котовськ — не перше місто в Одеській області, але й не друге. Воно старше за Одесу на 15 років, засновано 1779 року як село Бирзула. Свого часу цей районний центр навіть був столицею Молдавії. Сьогодні це одне із міст регіону, яке найдинамічніше розвивається. Котовськ — великий промисловий і транспортний вузол, тут знаходяться прикордонний загін, Ягорлицька митниця, військові частини. Розташований на залізничній магістралі Одеса—Москва, Котовськ забезпечує роботою на транспорті тисячі людей.
Коли думка вище від закону
Саме із зустрічі із залізничниками розпочав свою роботу в Котовському районі в травні народний депутат України Сергій Гриневецький. Крім локомотивного депо, народний обранець зустрівся з колективом працівників меблевої фабрики (містоутворююче підприємство району), провів прийом виборців з особистих питань, побував у місцевій лікарні, виступив у прямому ефірі місцевого телебачення.
Сергія Гриневецького в Котовському районі люди знають давно — ще під час його роботи в обкомі комсомолу, а потім на посадах голови Одеської обласної державної адміністрації й обласної ради. Котовчани впевнені в тім, що до Гриневецького можна прийти із проханням про допомогу, і він обов’язково відгукнеться на неї. Прийом з особистих питань народний депутат проводив за правилом — «до останнього виборця». І тому він завершився майже опівночі.
Одразу після завершення робочої поїздки народного депутата Сергія Гриневецького у виборчий округ голова Котовської міської організації Народної партії Володимир Думбрава звернувся з листом до редактора газети «Котовские вести» Валентини Проходи. У цьому листі Володимир Іванович поінформував редактора районної газети, що відповідно до статті 18 Закону України «Про статус народного депутата України» друковані засоби масової інформації, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади або органи місцевого самоврядування, зобов’язані безоплатно публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше, як один раз на місяць обсягом 1/16 загальної газетної площі. Далі лідер міської організації Народної партії просив редактора, на виконання вищезгаданого закону, безоплатно опублікувати матеріали народного депутата України С. Гриневецького, а також висвітлювати його роботу у виборчому окрузі.
Рівно через місяць до районної організації Народної партії надійшла відповідь від редактора районної газети «Котовские вести» Валентини Проходи. Немає потреби коментувати цю відповідь, досить її процитувати. Отже, у листі з вихідним номером 28 від 20 липня 2009 року редактор районної газети пише: «З огляду на складне фінансове становище, у тому числі районної газети, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і у зв’язку з тим, що районна газета «Котовские вести» є власністю районної ради, Котовська районна рада вирішила публікувати всі матеріали на платній основі, крім офіційних матеріалів районної ради й райдержадміністрації з питань здійснення делегованих районною радою повноважень».
Невже Котовська районна рада ухвалила рішення, що анулює статтю 18 закону «Про статус народного депутата України»? Це питання, маючи на руках лист редактора районної газети, я поставив у райраді.
Завідувачка відділу комунального майна Ірина Скудило заявила мені, що рішення, на яке посилається редактор районки, Котовська районна рада ніколи не приймала, і їй незрозуміло, чому й на яких підставах керівник друкованого органу вимагає від активістів Народної партії платити гроші за публікацію матеріалів народних депутатів України. Щоправда, відповідальний працівник районної ради одразу поскаржилася, що комунальне підприємство «Редакція газети «Котовские вести» справді зазнає фінансових труднощів, і 100 000 гривень, які виділяються з районного бюджету, за зростання цін на папір і поліграфічні послуги не покривають всіх видатків друкованого органу. Не могла вона, до речі, пояснити, чому газета «Котовские вести» деякі номери випускає без дотримання вимог чинного українського законодавства — без прізвища редактора, засновника, друкарні, де друкується газета.
У самій редакції газети «Котовские вести» з журналістом «Голосу України», посилаючись на вказівку редактора, відмовилися спілкуватися всі співробітники районки за винятком секретаря. Вона, не журналіст, а технічний працівник, на час відсутності редактора виконувала її обов’язки. Жодної відповіді на жодне запитання одержати не вдалося.
Монополія на владу, монополія на інформацію
Відповіді довелося шукати в газетній підшивці «Котовских вестей». Районка видається з 1932 року, її наклад — 1350 примірників. Газета намагається висвітлювати життя району, публікує матеріали із глибинки, тримає руку на пульсі партійного життя Котовщини. До речі, про партійну тематику. У кожному номері на третій полосі публікується сторінка «Новини з Партією регіонів». Усього таких сторінок у нинішньому році вийшло більш як 60. А з урахуванням того, що, як мене запевнили в районній раді, за всі публікації про свою діяльність районна організація Партії регіонів платить як за рекламні матеріали, то всього в касу редакції мало надійти понад 120 000 гривень (за ціною 2 тисячі гривень за полосу). Чи надійшли? Це питання тепер вивчає Котовська міжрайонна прокуратура.
Жодних публікацій про діяльність інших, крім Партії регіонів, районних організацій політичних партій в «Котовских вестях» виявити не вдалося. Тим часом у районі повнокровно діють понад 30 організацій політичних партій. Чому їх не видно на газетних сторінках? Чи не тому, що після останніх виборів у місцеві органи влади Партія регіонів здобула переконливу перемогу на виборах. Все районне керівництво — голова районної ради, голова райдержадміністрації, керівники найбільших підприємств сьогодні члени Партії регіонів. Нічого в цьому незаконного немає — народ проголосував за цю політичну силу, і вона зобов’язана брати на себе відповідальність за всі події, що відбуваються в економічному, соціально-політичному житті територіальної громади.
Але район — не первинна організація Партії регіонів. Тут є чимало прихильників інших політичних сил. Чому їх позбавили права на свободу слова, права висловлювати свою точку зору на сторінках газети, яка є комунальною власністю громади Котовського району? Тобто власністю громади, а не політичної партії.
Обставини, які виникли після відмови редакції районної газети «Котовские вести» публікувати матеріали місцевого осередку Народної партії, на жаль, не виняток, а, схоже, стійка лінія керівництва району на придушення свободи слова, на зведення рахунків з політичними суперниками.
Ось ще одне підтвердження. У липні «Котовские вести» відмовилися публікувати матеріали, надані Блоком Наталії Вітренко «Народна опозиція». Депутат обласної ради Петро Ксензицький став на захист інтересів жителів Котовського району, яких позбавили права на відпочинок біля водойм. Підприємці, одержавши в оренду 14 водойм, відгородили їх колючим дротом і заборонили людям з’являтися на берегах ставків і річок. Прокуратура району в результаті перевірки з’ясувала, що передача озер в оренду є незаконною.
Коли ж керівник фракції блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» в обласній раді Ольга Соловенко звернулася в газету «Котовские вести» із проханням опублікувати матеріал про порушення закону в передачі в оренду озер, то одержала відмову. Котовська первинна організація ПСПУ змушена була надрукувати кілька тисяч листівок з інформацією про свою боротьбу з тими, хто незаконно одержав в оренду озера. Ці листівки роздавали населенню району.
Замість епілогу
Котовський міжрайонний прокурор радник юстиції В. Сивун, якого «Голос України» попросив дати правову оцінку інформаційному свавіллю районної газети «Котовские вести», повідомив: «Під час перевірки встановлено, що з боку редактора районної газети «Котовские вести» справді мали місце порушення законодавства про безоплатне висвітлення в газеті інформації про зустріч народного депутата С. Гриневецького з виборцями. У зв’язку із цим прокурором на адресу голови Котовської районної ради внесено припис з вимогою усунути виявлені порушення закону й здійснити передбачену законом публікацію».
Здавалося б, справедливість перемогла. Але до кожної газетної публікації прокурора не приставиш. І де гарантія того, що завтра із черговою скаргою на адресу районної газети не звернуться представники інших політичних партій, яким буде відмовлено в праві голосу, у праві висловити свою точку зору, що відрізняється від точки зору керівної в районі партії. Тим паче що температура політичного протистояння в Котовському районі зашкалює. А якою вона буде, як розпочнеться передвиборна кампанія з виборів Президента України?
Одеська область.
Точка зору
Ольга СОЛОВЕНКО, депутат Одеської обласної ради:
— Депутатові облради Петру Ксензицькому загрожували фізичною розправою за те, що він став на захист інтересів людей. Судячи з матеріалів із прокуратури, в озерних справах явно замішані високопоставлені керівники Котовського району, які, швидше за все, просто не дозволяють своєму друкованому органу розміщати резонансну інформацію.
Владимир ДУМБРАВА, голова Котовської міської організації Народної партії:
— По суті, районна газета «Котовские вести» перетворилася на друкований орган Партії регіонів. Районну раду, імовірно, влаштовує таке положення, тому що у фракції Партії регіонів там більшість. Але не влаштовує це нас, і ми боротимемося за те, щоб газета була газетою територіальної громади, а не вотчиною регіоналів. Те, що відбувається в нашому місті — це не партійний конфлікт, це — знищення на корені свободи слова в окремо взятому місті й районі.