За останній тиждень національна валюта впала на 3,1%. Девальвація триває.
Прем’єр-міністр країни Юлія Тимошенко звинувачує в цьому Національний банк. А там переконують: за падіння нацвалюти вони не відповідають. Згодний з цим і президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. На думку експерта, перекладати усю відповідальність за нестабільність гривні на Національний банк не зовсім правильно. Мовляв, на курс національної валюти щодо долара насамперед впливає економічна ситуація в країні.
Але водночас Нацбанк має відповідати за стрибки гривні. Адже нині вона коливається так сильно, що довіряти їй важко, вважає О. Пасхавер. Не заперечує цей обов’язок НБУ і керівник групи радників його глави Валерій Литвицький: «Ми повинні і будемо зрізати різкі хвилі коливань гривні. Виходитимемо на ринок з інтервенціями. Але на сам курс гривні, передусім, впливають такі чинники як продуктивність праці, стан платіжного балансу, рівень інфляції, бюджетний баланс. Отож, якщо комусь уже так хочеться підняти національну валюту до курсу 6 гривень за долар, то насамперед відновіть виробництво, експорт і т. д.».
Тим часом, на недавній прес-конференції Прем’єр-міністр заявила, що економічна ситуація в країні покращилася. Мовляв, в останньому місяці видно зростання в окремих галузях і загалом у промисловості. І це, нібито, дає можливість говорити про оздоровлення економіки. Частково з цим твердженням згодний і Олександр Пасхавер. Але тут, запевняє останній, треба чітко розрізняти такі поняття як уповільнення падіння і темп зростання.
— Так, ми можемо сказати, що період спаду економіки в нас закінчився. За деякими галузями ми зростаємо. Але темпи зростання нині значно менші, ніж за той само період попереднього року, — каже експерт.
Іншими словами, зараз ми наздоганяємо те, що упустили з початком кризи. Через деякі чинники, робимо ми це повільніше, ніж розвивалися торік. Тому, хоч ми начебто й ростемо, але відставання від докризових показників теж збільшується.
— Але вже сам факт того, що ми перестали падати, свідчить про оздоровлення економіки, — стверджує пан Пасхавер. — До того ж зростає і позитивне очікування населення країни, а це теж важливо.
Та тільки впадати в ейфорію з цього приводу експерти не радять. Мовляв, добре, якщо після падіння настане зростання економіки. Але, на жаль, не виключено й зворотне — повторне падіння. За словами пана Пасхавера, є низка внутрішніх і зовнішніх ризиків, які уможливлюють розвиток ситуації за другим, менш оптимістичним сценарієм.
— До внутрішніх ризиків, — каже О. Пасхавер, — я відношу нестійкість гривні, обмеження споживчого попиту і порушення кредитної функції. Два останні пункти — це найважливіші завдання для влади. Основний зовнішній ризик — незадовільне становище експорту.
З режиму «вільного падіння» наша економіка вийшла. Але от, щоб паростки оздоровлення не перетворилися на добриво для нової кризи, треба докласти ще багато зусиль, стверджують експерти.
