Через непомірні ціни та низький сервіс туристична привабливість Кримського півострова помітно знизилася, констатують спеціалісти. З початку року тут відпочило ледь більше 2,7 мільйона людей — на 12% менше, ніж торік на цей час. 
Утім, цифри приблизні, тож для точнішого підрахунку прибулих наступного року урядовці обіцяють поставити автоматичні телекамери на в’їздах у Крим — на Перекопі й Чонгарі. Оздоровниці, заповнені нині всього на 86%, прийняли на цей час трохи більш як півмільйона гостей, — відзначили в Мінкурортів й туризму автономії. А за даними учасників курортного ринку, пансіонати, санаторії й бази відпочинку сьогодні заповнені менш ніж на 70 відсотків.
Якщо двадцятиденна путівка в санаторій торік зазвичай коштувала 3,5 тисячі, то нині — на тисячу гривень дорожче. За одномісний номер в санаторіях південного берега правлять від 300 грн., за люкс — 800 грн. з людини за добу. При цьому послуги лікування оплачуються додатково. Тож тижневий відпочинок обійдеться від 2200 до 5700 грн. без оздоровчих процедур. На сході півострова за добу в двомісному номері візьмуть від 250 до 600 грн. Дещо дешевше — від ста до п’ятисот гривень — коштує ліжко в санаторіях західного узбережжя. Найекономніше ночувати в приватному секторі. Тут просять за п’ять діб (на менше не погоджуються господарі житла) мінімум 250 грн. в «курнику» і 750 гривень за ширший набір зручностей, але теж без харчування. На нього доведеться нині витратити більше грошей, ніж за ночівлю, адже за зростанням цін Крим уперто утримує першість. Приміром, буханець хліба замість звичних 2,5 грн. коштує чотири—п’ять, спекулятивні ціни на питну воду взагалі вражають. У їдальнях обід із жменьки салату, тарілки рідкого супу й компоту обійдеться щонайменше в 50—70 гривень. Стільки ж і скромний сніданок чи вечеря. Відпочинок у кафе чи ресторані з шашликом і келихом вина — на порядок дорожче. Чим далі від Південнобережжя, тим харчування дешевше. Однак там вражає кількість кафе і барів з продажу забороненої шаурми тощо. Зазвичай вони працюють із порушеннями законодавства, без документів, зливаючи стічні води просто в море. Стихія неконтрольованої торгівлі цього сезону вихлюпнулася настільки потужно, що відпочивальники дивуються: на курорт вони приїхали чи на базар?
Подорожі й екскурсії півостровом теж нині влетять у копієчку. Залишилися обіцянками й декларації з наведення порядку в середовищі нахрапистих і розв’язних маршрутників і таксистів. У місцевому Мінтрансі лише погоджуються, що літній стихії перевізників знову не можуть дати ради.
На так званому розпарканенні входу до моря місцеві депутати та політики піаряться й досі. Тим часом все більше пляжних територій перетворюється на комерційні, де за прохід до моря беруть непомірну плату, яка, звісно, у бюджет не потрапляє. Звідси прикра реальність: насправді втрати півострова знову більші, ніж рапортують чиновники, які нерідко самі стають організаторами «густої курортної тіні».
Тож внутрішніх причин, що негативно впливають на імідж півострова, не перелічити. На думку курортологів й туроператорів, починати благоустрій Криму необхідно з наведення порядку в самій автономії. Криза стала лише каталізатором розчарування півостровом навіть серед його любителів. І якщо кримчани не дослухаються, відпочивальників меншатиме щосезону.