Сьогодні виповнюється 20 років з дня створення в Житомирі благодійного фонду «Заручники Чорнобиля».
— Подібних структур у країнах СНД більше немає, наш фонд — унікальний, — стверджує його директор заслужений журналіст України Володимир Киричанський, якого за активну благодійну діяльність нагороджено орденом «За заслуги» третього ступеня.
І він не перебільшує. Згадайте, з чим асоціюються у вашій уяві благодійні фонди. Звичайно, з прізвищами колишніх президентів чи нинішніх якщо не мільярдерів, то принаймні мільйонерів, або різних «зірок». У Житомирі фонд було створено місцевими газетярами. Обласна організація Спілки журналістів видавала власний тижневик «Житомирський вісник», який мав велику популярність, приносив прибуток. У цьому колективі і виникла ідея заснувати фонд. На той час в області гостро стояла проблема переселення людей із забруднених радіацією територій. Цим і вирішили зайнятися, давши назву новій структурі «Фонд переселення». На його рахунок надходили гроші з усієї країни. Якщо перевести зібрані тоді радянські карбованці в долари за курсом, який діяв на той час, вийде майже 700 тисяч.
Уже в 1990 році почалося тісне співробітництво з японською асоціацією «Чорнобиль-Тюбу», яке триває й нині. Однією з найгостріших медичних проблем була діагностика — катастрофічно бракувало сучасної апаратури. Саме на це спрямували зусилля разом з друзями з Країни вранішнього сонця.
2001 року у зв’язку з тим, що змінилися і завдання, які треба було вирішувати, і законодавство, «Фонд переселення» трансформувався в благодійну організацію «Заручники Чорнобиля». З 2004 року з’явилася ще одна адреса співробітництва: фонд став постійним учасником грантової програми «Кусаноне», яку здійснює посольство Японії в Україні. У цьому дипломатичному представництві Володимира Киричанського знають краще, ніж перших керівників області, — ті ж бо постійно змінюються. Фонд або сам отримує грант, або всіляко сприяє його отриманню тими, хто подав документи на безоплатну допомогу самостійно.
— З 13 грантів за програмою «Кусаноне», які отримала Житомирщина, до 11 ми маємо безпосереднє відношення, — зазначає керівник благодійного фонду. І називає сумарну вартість грантів: це 465 тисяч доларів. А загальна сума допомоги, яку фонд за час свого існування надав державі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перевищує вісім мільйонів доларів.
Основні адреси сприяння — обласна й Житомирська міська дитячі лікарні, Народицька районна лікарня. Саме в ці заклади надійшло найбільше сучасного медичного обладнання. Міжнародну допомогу, передусім різні прилади та медикаменти, «Заручники Чорнобиля» передали фондам «Пожежні Чорнобиля», «Ліквідатор», обласному відділенню Асоціації інвалідів України, спецчастині пожежної охорони і дитячому садочку «Сонечко» в Народичах. Значну увагу було приділено селам, де живуть переселенці з радіоактивно забрудненої території, передусім розміщеним у них лікарським амбулаторіям.
Час іде, змінюються завдання, які треба вирішувати. Володимир Киричанський переконаний, що тепер кошти треба спрямовувати саме на ліквідацію наслідків аварії, відродження територій, що увійшли до «зон». Сьогодні він вважає найголовнішою програмою ту, що реалізується спільно з «Чорнобиль-Тюбу», Житомирським національним агроекологічним університетом і Народицькою станцією з нагляду за радіоактивно забрудненими землями. Йдеться про експеримент з вирощування ріпаку на закинутих після аварії на ЧАЕС землях з наступним отриманням з ріпакової олії біопалива, а з соломи — біогазу.
У «Заручниках Чорнобиля» своє 20-річчя відзначати не збираються: коли всі працюють на громадських засадах — не до ювілеїв. Нині тут готуються до чергового робочого візиту делегації з Японії.
Житомирська область.
Фото автора (з архіву).
