Літо — особливо спекотна пора для кадрової служби ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот». Сюди нині звертаються чимало молодих людей, які закінчили навчальні заклади й хотіли б пов’язати своє трудове життя з підприємством. Звичайно, їх цікавить, як тут працюють із молоддю, які тут плани на майбутнє. Про те саме свідчать і запитання, які ставлять на зустрічах керівників, профспілкових лідерів «Азоту» із трудовими колективами. Докладніше освітити актуальну тему ми попросили депутатів Сєверодонецької міської ради директора з кадрів, праці та підготовки кадрів «Азоту» Володимира КРАВЧЕНКА і начальника Навчального центру підприємства Сергія ЛЕБЕДЄВА.
— Володимире Григоровичу, на яких принципах будується «азотівська» молодіжна політика з урахуванням сучасних реалій?
— «Азот» визначав і визначає обличчя Сєверодонецька, та й для всієї галузі показує приклад у впровадженні сучасної техніки, технології. У період, коли підприємству треба переборювати економічну кризу, особливо потрібні висока компетентність, уміння приймати нестандартні рішення, оперативно втілювати їх у життя. А це можливо тільки на основі поєднання досвіду й молодої енергії.
Тому на «Азоті» неухильно продовжують і розвивають традиції піклування про молоде покоління. На це націлюють нашу, та й всі інші служби Спостережна рада, президент ЗАТ Олексій Кунченко (народний депутат України попереднього скликання), правління, велику увагу приділяємо підготовці й вихованню гідного поповнення нашого трудового колективу.
Нині, по суті, триває зміна поколінь. До нас приходять нові кадри, іде процес їхнього становлення на виробництві. Наведу такі цифри: на «Азоті» працюють близько 3 тисяч осіб у віці до 35 років. Вони становлять 30 відсотків загальної чисельності нашого колективу. Тільки нинішнього року підприємство дало роботу майже 80 молодим людям. Ці факти промовисто підтверджують, що у «Азоту» є перспективи, що ми зможемо подолати труднощі й знову вийти на передові рубежі.
— Що є практичним керівництвом у роботі з молодими хіміками в нинішньому році, оголошеному Роком молоді?
— Керівництво, профспілковий комітет підприємства працюють із молоддю планомірно, цілеспрямовано. У колективному договорі «Азоту» є спеціальний — десятий розділ: «Права й гарантії молодих працівників підприємства». Так, передбачено здійснення заходів, спрямованих на виділення для молоді, яка успішно навчається в підшефних навчальних закладах, першого робочого місця.
Діє система підвищення кваліфікації молодих працівників в «азотівському» Навчальному центрі. Його оснащено різноманітними технічними засобами, макетами, комп’ютерами, іншою електронною технікою. До викладання залучають досвідчених фахівців різного профілю. Навчальний процес іде безупинно, тому що завдяки акціонерові підприємство оснащується новою технікою, тут впроваджуються автоматизовані системи керування технологічними процесами, які відповідають сучасному світовому рівню.
На основі того самого колективного договору підприємство підтримує (у тім числі матеріально) і тих, хто повернувся сюди після армійської служби. Переймаємося і проблемою забезпечення житлом молодих родин, питаннями охорони праці, зміцнення здоров’я новачків. Молодь з цікавістю бере участь у громадському, культурному, спортивному житті.
— Але, мабуть, щоб бути затребуваним на такому підприємстві, треба насамперед відповідати його вимогам. Чи готується до них молодь і як їй допомагають у цій підготовці?
— Сама можливість працювати на такому підприємстві, як «Азот», — неабиякий стимул. І молоді сєверодонеччани це розуміють, намагаються проявити себе ще під час навчання, виробничої практики в цехах підприємства, під час підготовки та захисту пов’язаних з ним дипломних проектів. Створюємо для цього гарні умови на всіх рівнях — від організації процесу до безпосередньої опіки на робочих місцях. І, звичайно, даємо свої оцінки майбутнім фахівцям на основі того, як вони себе проявили. За новачками традиційно закріплюються наставники, отож переймати практичні навички є в кого.
Судячи з відгуків навчальних закладів, такі плідні можливості для закріплення теоретичних знань нинішньої молоді надаються аж ніяк не всюди. «Азот» на цьому тлі виділяють як позитивний приклад.
— Молоді властиво ставити перед собою нові й нові цілі...
— Інтерес тут взаємний. Сєверодонецький «Азот» дає можливість для професійного росту й творчості. У нас досить прикладів того, як на виробництві висуваються молоді кадри, котрі проявили себе в справі. 
Високий відсоток молодих керівників різного рангу, менеджерів, учених, конструкторів. Вони дедалі впевненіше стають технічними, управлінськими лідерами, здобувають навички розв’язання виробничих, організаційних проблем і найголовніше — роботи з людьми, що можна вважати найскладнішим. Не зайве нагадати, що провідні керівники, фахівці підприємства проявили себе ще замолоду, і це — гідний зразок для багатьох.
До слова, і Валерій Черниш, який змінив мене на посаді голови профкому підприємства, належить до категорії молодих керівників. У кадровому резерві профкому — переважно молодь, яку ми також безупинно вчимо.
Кажучи про виробниче зростання, маю на увазі й молодих робітників. На «Азоті» шириться популярність конкурсів професійної майстерності. Для їхніх переможців і призерів встановлено вагомі заохочення. Серед них — не лише премії, а й підвищення кваліфікаційного розряду. Додам, що ми підтримуємо й навчання молоді без відриву від виробництва.
— У зв’язку з економічною кризою багато студентів хвилювалися: як буде тепер організовано їхнє практичне навчання? Переадресуємо це запитання вам, Сергію Івановичу.
— «Азот» не зняв із себе соціальної відповідальності за підтримку вітчизняної освіти. Це тверда позиція керівництва, та й усього трудового колективу. Тільки в першому півріччі в нас пройшли практику 513 студентів вищих навчальних закладів і Сєверодонецького хіміко-механічного технікуму, 138 учнів мережі професійно-технічної освіти міста.
З місцевим Технологічним інститутом, іншими вузами, технікумом, базовими профліцеями в «Азоту» давні й міцні зв’язки, які можна назвати не просто шефськими, партнерськими, а й дружніми. Про це свідчить навіть той факт, що сотні майбутніх робітників ще під час навчання стають членами нашої профспілкової організації, беруть активну участь в її заходах, у роботі Палацу культури хіміків, спортивного клубу «Хімік», народного музею «Азоту». Зрештою, Сєверодонецьк відомий насамперед як місто хіміків, і треба пам’ятати, з чим і з ким пов’язано його минуле, сьогодення й майбутнє.
— Ви закономірно розширили рамки запитання. Інтерес до хімії в нашому місті у багатьох справді пробуджується ще з дитинства. Що допомагає у виборі професії?
— Низка шкіл, передусім — інтернат, вдячні «Азоту» за допомогу в розв’язанні господарських проблем. Але й за сприяння професійній орієнтації — також. Адже центральні телеканали, інші мас-медіа пропагують тепер аж ніяк не виробничі пріоритети, начебто основи загального добробуту закладаються невідомо де.
Тому використовуємо не тільки зазначені, а й інші можливості. Тут і газета «Сєверодонецький хімік», і телестудія «Азоту», і наші музей, бібліотеки з їхніми тематичними виставками книжок про підприємство, і зустрічі з ветеранами праці, співробітництво з міським Центром зайнятості.
Багато важить приклад самих батьків, наших трудових династій, яких стає дедалі більше. Їхнє зміцнення, продовження естафети вітається й заохочується. Отож про підготовку майбутньої зміни — починаючи, так би мовити, з настрою на престижність професії хіміка, дбають всі.
— Добре: юнак обрав професію, його підтримала в цьому родина. А яку опору дає «Азот»?
— Одним з найважливіших методів зміцнення кадрового потенціалу залишається підготовка фахівців за рахунок коштів підприємства. Нині за направленнями «Азоту» навчаються 164 особи. Під час визначення їхнього складу враховувалися й особистісні якості, і досягнення в шкільні роки, і, зрозуміло, — праця батьків на підприємстві. Такий корпоративний підхід важливий і для самих батьків: отже, на підприємстві їх цінують, отже, добре трудячись тут, вони забезпечують і освіту своїм дітям.
— Ви могли б розповісти про діапазон цієї освіти?
— Він досить широкий. Серед навчальних закладів — такі випробувані кузні кадрів для «Азоту», як Технологічний інститут Східноукраїнського університету імені В. І. Даля в Сєверодонецьку й місцевий технікум, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», а також Харківський державний технічний університет будівництва й архітектури.
Плюс до того ж готуємо перекладачів в університетах Донецька й Луганська. Адже немає сумнівів у тім, що після кризи темпи модернізації «Азоту» знову зростуть, а отже, знадобляться фахівці для перекладу технічної документації на нове імпортне обладнання, підготовки економічних угод та інших документів. 
— Якщо підприємство направило людину на навчання, то, мабуть, може чекати на відповідні старання? Так, Володимире Григоровичу?
— Так, і сам студент має відчувати свою відповідальність. Ми неодмінно й не формально цікавимося, що, як і в кого виходить. Представники підприємства входять до складу Державних комісій із захисту дипломних проектів, у журі конкурсів студентських наукових праць, найчастіше пов’язаних з «Азотом». Приємно дізнаватися про успіхи наших студентів у навчанні. Нинішню літню сесію на «відмінно» склав кожен десятий з них.
Хочеться привітати наших «відмінників». Серед них — першокурсниця Ірина Мельничук, другокурсники Олександра Боярчук, Марина Бушуєва, Марія Сопова, третьокурсники Володимир Волков, Валерія Чумак, Джемма Левченко, а також Ольга Савенкова, Юлія Черноусова, Тетяна Петренко, Віталій Гридін, Іван Липко, Надія Бережна, Марія Слабка, Володимир Барвінок, Андрій Ростовцев, котрі закінчили четвертий курс. Та й інші не підвели ні нас, ні себе, ні своїх батьків, яких ми теж вітаємо.
Інакше й бути не може, адже вимоги, які висуває сучасне виробництво, — ми про це вже казали, — дуже високі. Розмовляючи з випускниками, переконуюся: здебільшого юнаки й дівчата це розуміють, серйозно підходять до початку своєї трудової біографії.
— Скільки з них «підійшли» зараз?
— Нинішнього року одержали дипломи 36 молодих фахівців, направлених на навчання у вузи, і більш як 30 — у технікум. Підприємство подбало й про підготовку в базових закладах профтехосвіти десятків кваліфікованих робітників.
Звичайно, ми предметно займаємося працевлаштуванням молоді, яка здобула професійну освіту. 
— Зрозуміло, що молодь хвилює не тільки сьогоднішній, а й завтрашній день. Яким він проглядається?
— У наступному навчальному році тільки Технологічний інститут підготує для нас ще 36 фахівців.
На жаль, загальні економічні труднощі відсунули повну реалізацію програм з подальшого технічного розвитку підприємства, та й на можливості в навчанні кадрів наклали свій відбиток. Але той, хто добре підготовлений, бажає вдосконалюватися у вибраній професії, — той зуміє знайти в ній своє покликання, застосування своїм здібностям, зуміє максимально розкрити їх.
— Дякую за бесіду.
Розмовляв Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ, редактор газети «Северодонецкий химик», член НСЖУ.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.