Обставини Мюнхенської угоди 1938 року добре відомі: Німеччина, Італія, Англія і Франція примусили Чехословаччину поступитися вимогам Гітлера, внаслідок чого вона була розчленована й окупована. Попри те, що у Франції був союзний договір з Чехословаччиною і СРСР, Франція відмовилася його виконувати.
Угоду підписали Гітлер, Муссоліні, Чемберлен і Даладьє. Делегацію Чехословаччини не допустили до переговорів — геть неприваблива історія. Черчілль сказав про це так: «З немовлятами із казки, покинутими в лісі, обійшлися не гірше».
На перший погляд, ця невелика держава була надійно захищена системою міжнародних угод. 25 січня 1924 року укладено безстроковий франко-чехословацький договір про союз і дружбу. 16 травня 1935 року — підписано радянсько-чехословацький договір про взаємну допомогу. При цьому, на пропозицію Чехословаччини, в ньому зазначалося, що зобов’язання про взаємну допомогу набувають чинності лише в разі, якщо допомога стороні — жертві агресії буде надана і Францією. Але Франція допомогу не надала.
