Уже п’ятий місяць, як на Державному підприємстві «Парламентський телеканал «Рада» змінилося керівництво. Очолити його знову запросили Василя Климчука (на знімку). Два роки тому він уперше став «до штурвала» «Ради». Тоді ж пообіцяв перетворити її на головний політичний канал країни. Та вже восени 2012-го слідом за складом Верховної Ради та її керманичами змінився й колектив редакції. «Попросили» з канала і пана Климчука. Він пішов, щоб нині повернутися. Про те, як сприйняв колектив друге пришестя, а головне, які зміни чекають на глядачів телеканала «Рада», Василь Анатолійович розповів кореспондентам «Голосу України».

— Усе, що ми змогли тоді збудувати за рік, ті, хто прийшов після нас, встигли зруйнувати. Тепер доводиться починати все навіть не з нуля, а з мінусового рівня... Тоді нам вдалося змінити «Раду». Разом із колективом перетворили канал на справжній інформаційний ресурс. Він став досить пристойним відкритим майданчиком для дискусій, де була присутня практично вся палітра політичних, економічних, соціальних думок, які є в Україні. Ми не робили винятку для якоїсь однієї фракції, нам була цікава кожна думка. Вдалося перетворити «Раду» на головний політичний канал. Під час останніх виборів до Верховної Ради наш марафон конкурував з «Інтером». Це — показник. Ми билися на рівних, як нормальний інформаційний ресурс. Та в якийсь момент, коли змінився Голова Верховної Ради, мені здалося, що такий майданчик став не потрібен цій державі. Надійшла настійлива пропозиція піти з каналу... Минув рік. Коли знову державі та Верховній Раді знадобилося повернутися на певний щабель нормальної доступності до людей, мені теж запропонували повернутися. Я не відмовився, тому що було цікаво прийти подивитися на руїни.

Побачене навіть перевершило очікування. За рік не було проведено жодної профілактики технічних засобів. Про що ще можна говорити? — обурюється пан Климчук.

Така «бездіяльність» попереднього керівництва канала начебто вже дається взнаки. «Це як в організмі людини: якщо вчасно якесь незначне відхилення не помітити, то пізніше воно переростає у велику проблему. І нині на профілактиці такі речі знаходимо! «Ще працює?» — це перше запитання, яке щоранку ставлю замдиректору з техніки», — каже Василь Анатолійович. Зізнається: листів про необхідність ремонту/заміни обладнання вже писано-переписано. Та все впирається у брак коштів. 11 мільйонів гривень річного бюджетного фінансування за нинішнього курсу валют для телеканала — мізер. Попри це, вимагати збільшення фінансування за рахунок бюджетних коштів, зважаючи на напружену ситуацію в державі, керівництво «Ради» не збирається. Натомість просить дозволити їм самим заробляти собі на ефірне життя.

— Цього разу мені у спадок дісталася не Дирекція телерадіопрограм Верховної Ради, а Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада». Це принципова різниця, адже ДП уже може для себе заробляти гроші. Та для цього потрібно внести зміни в ліцензію. І з цим виникають складнощі. Тривалий час, як відомо, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не функціонувала. Тепер її переоформили, і ми домовилися, що вони оперативно розглянуть документи нашого ДП. Адже ми вже фактично нова структура, а працюємо за старою ліцензією... Цілковитий безлад.

Тому перше, що обіцяє Василь Климчук глядачам «Ради», — повернути канал у правове русло. Друге — гарантує, що це буде найплюралістичніший та найдемократичніший канал.

— Ми знову змогли зібрати команду: запросили людей, які свого часу також були вимушені піти з канала. У нас молоді амбітні плани. Ми вирівняли ефір, зробили його телевізійним. У нас структуровані новини, немає пауз у мовленні. Тим паче що нині ми є одними з тих, кого бачать по всій країні. Навіть у Криму були останніми, кого відключили. Тому вважаємо за свій обов’язок донести українську ментальну позицію.

Щоправда, не можна не сказати, що повернення Василя Климчука на «Раду» викликало цілу бурю емоцій у колективі. Майже одразу з’явився лист, начебто підписаний кількома співробітниками канала, із проханням не повертати його на посаду. До цього конфлікту сам Василь Климчук ставиться по-філософськи. «Я одразу сказав — буде мікроскоп: стосовно кожного буду дивитися, хто що може і хто куди рухається. Звичайно, з’явилися незадоволені, що звикли сидіти і нічого не робити». У тих, хто сьогодні працює на каналі, є і своя версія. Мовляв, ініціатори «руху опору» самі накинули оком на посаду директора «Ради». Та це вже, як кажуть, зовсім інша історія.

Оператор Володимир Пелешко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.