«Голос України» вирішив перевірити кавуни на нітрати. Купили в магазині четвертину «ягідки» і віднесли її фахівцям. Зовні шматок виглядав вкрай апетитно — колір рівномірний, червоний, на зрізі цукристість, характерна для безпечного плоду, пахне справді кавуном, а не травою. Але що покаже експертиза?
В одній із лабораторій київського ринку на наше прохання взяли м’якоть на пробу. Прилад — нітратомір — показав індекс 9, з чого лаборант зробив висновок, що вміст нітратів у цьому продукті становить менш як 36 міліграмів на кілограм, а це відповідає нормі. Норма вмісту нітратів у кавуні дорівнює 60 міліграммам на кілограм. Наприкінці липня в кавунах, привезених на ринок, послугами лабораторії якого ми скористалися, було 47 мг/кг нітратів, а в серпні — уже половина допустимої норми. «Херсонські кавуни — то вже ніби знак якості, але на ціннику можуть написати що завгодно — кажуть лаборанти. — Зазвичай у плодів із Херсона м’якоть рожева і цукриста, без жовтих прожилок — значить, у кавуні немає нітратів». І нагадують: у різних частинах рослини нітрати накопичуються нерівномірно. Найбільш отруйна може бути м’якоть біля шкірки завтовшки десь у 3 см, тому, якщо ви не впевнені у кавуні, то, скажімо, дитині краще запропонувати ту частину, що ближча до серцевини.
Фахівці також надають неабиякої ваги тому факту, що місце покупки нашого зразка — великий супермаркет. Зазвичай у таких установах намагаються відстежувати якість товару і прискіпливо ставляться до постачальників.
Фрукти через кордон привозять з документами, котрі підтверджують якість. Їх перевіряють ще на митниці, де здійснюють спеціальний нагляд ветлікарі.
Однак «Голос України» вирішив продовжити експеримент і ще раз відвідав лабораторію. Цього разу ми принесли кавун, куплений із клітки, розташованої на хіднику жвавої автомагістралі. Кажуть, що там, а ще на розвалах біля приміських доріг продають плоди навіть зі слідами уколів: умільці вколюють аміачну селітру в іще зелений плід, після чого «хворий» дозріває дуже швидко.
Отож, віддаємо смугасту ягоду з проїзної частини в руки лаборантів. Отворів на шкірці не знайшли. Та слід іще перевірити м’якоть на нітрати. Дивно, але виявляється, що і цей кавун чистий. Щоправда, зовнішній вигляд м’якоті фахівцям не сподобався. Висновок: плід просто ще не дозрів. Якби полежав він на дорозі ще зо два тижні, то був би набагато смачнішим. Але от питання: чи залишився б безпечним для здоров’я?
Лікарі кажуть: ні. Дорога — це свинець, нікель, інші токсичні вихлопи. Усе, що кружляє навколо кавуна, проникає у м’якоть крізь шкірку. Тому дивіться, де ви купуєте плід. Навіть якщо це так званий розвал, то він має бути розташований не менш як за п’ять метрів від дороги і кавуни повинні лежати не на асфальті чи на землі, а бути підняті над ними не менш як на 20 см. У продавця повинні бути дозвіл санітарно-епідеміологічної станції на торгівлю і медична книжка. Нарешті, необхідний сертифікат відповідності реалізованого товару вимогам стандарту. Якщо з документа зроблено ксерокопію, варто звернути увагу на печатку, котра повинна бути кольоровою. Якщо печатка чорна — сертифікат підроблено.
Розрізати кавун можна тільки в магазині. На вулиці розрізаний кавун відразу вбере в себе і мікроби з ножа, і домішки з повітря.
Сезон кавунів короткий, треба ловити момент. Але краще не поспішати і пам’ятати: ніхто не може гарантувати доброякісність кавуна на 100 відсотків, хіба що ви виростете його самі.