Наприкінці серпня, на початку вересня на лугах і в степу збирають гіркий полин. Цю траву вважають бур’яном, її відмітна риса — сильний запах і гіркота.
Ще в стародавні часи під час епідемій чуми, холери й тифу слов’яни обкурювали полином хати. В українських селах його і тепер розставляють по кутках — це чудово відлякує комах, ароматизує і знезаражує повітря в приміщенні.
Траву треба зрізати, попередньо надягнувши рукавички, адже рослина токсична. В один пакет кладуть корінці, а в другий — стебла і листя.
Сировину сушать на горищі, розстеляючи на папері, або під навісом, щоб вона добре провітрювалася.
* Полин лікує гнійні рани і виразки. Бабуся казала, що під час Великої Вітчизняної війни в санчастині робили відвари з полину. В них проводили знезаражування — відмочували бинти й промивали рани. Такий ранозаживляючий засіб урятував не одне життя.
* У разі грибка на нігтях або ступнях корисно робити ванночки зі стебел полину. Потримавши в них ноги по двадцять хвилин, буквально протягом декількох днів ви позбудетеся хвороби.
* Для лікування жирної шкіри, покритої вуграми, можна приготувати відвар для ополіскування. Дві столові ложки полину гіркого заливають двома склянками води. Кип’ятять п’ять-десять хвилин на повільному вогні. Прохолоджений відвар проціджують і обполіскують ним чисту шкіру.
* Чай з полину поліпшує апетит. Чайну ложку дрібно нарізаного полину заливають у чайнику півлітрою окропу. Настоюють протягом двадцяти хвилин. П’ють по 1/4 склянки тричі на день за тридцять хвилин до прийому їжі. У такий чай бажано додавати мед — за смаком.
Якщо ви вирішили лікуватися полином, перед початком обов’язково проконсультуйтеся з лікарем на поєднання рослини з іншими препаратами й особливостями організму, дізнайтеся про дозування, необхідне вам.
Київ.
