Ферми на... кримських пляжах?!

Масштаби хижацького захоплення безцінної кримської землі вже досягли небезпечних для спокою краю меж і стали гальмом у розвитку півострова.

Якщо оцінити за найскромнішими мірками один кримський гектар в бодай 200 грн., то й тоді вартість ніде не врахованої й необлікованої землі становитиме 60 мільйонів гривень. Насправді ж сума більша на порядок.

До того ж, за користування цими масивами ніхто не платить ні земельної ренти, ні податків, навіть за їх придбання в бюджет не перераховано жодної копійки. Це при тому, що дорогоцінна кримська земля обов’язково повинна продаватися з аукціону. Якби це все чинилося так, як належить за законом, як відбувається в інших регіонах України і в світі, то незрівнянно більшими надходженнями поповнювалися б діряві місцеві бюджети.

А поки що результати боротьби з земельними порушеннями не втішають. За цей період виявлено 55 фактів фальсифікації у перевірених рішеннях про виділення в оренду землі на конкурсній основі лише Ленінською, Кіровською й Нижньогірською райдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування, які свої «земельні помилки» виправляти не поспішають.

Грубі порушення останнім часом допустила й Сакська райдержадміністрація. Зокрема, стосуються вони скорочення до всього-на-всього 50 метрів водоохоронних зон узбережної захисної смуги цілющих озер і Чорного моря. Використовуючи всілякі лакуни в законодавстві, певні особи витребували землі для ведення особистих селянських господарств... на пляжах. Новоспеченим «фермерам» нині завозять землю під самісінькі хвилі, засипають нею пісок й починають поспішно зводити палацики і «хатинки». Дивно, що все це неподобство відбувається зі згоди органів архітектури, багатьох інших державних структур, «благословення» сесій райрад і районних влад.

Цілу низку порушень виявлено в рішеннях про передачу ділянок на колишніх сільськогосподарських й лісних угіддях, на що перевіряльники відреагували поданнями про негайне відшкодування завданих у результаті цих безчинств збитків. Завдяки цьому в бюджети різних рівнів надійшло 5 млн. грн. Ще 17 «свіжих» позовних матеріалів направлено в суд для відшкодування втрат сільсько- й лісогосподарського виробництва на суму близько двох мільйонів гривень.

Загалом на землях сільгосппризначення з початку нинішнього року зафіксовано 400 порушень на площі майже 37 тисяч гектарів. У зв’язку з цим складено протоколи, визначено збитки, матеріали відправлено в прокуратуру. Справжній сплеск порушень помічений улітку в зоні прибережної захисної смуги, де самочинно розміщаються так звані стоянки й табори, за які в бюджет не надходять ні плата від оренди землі, ні податкові відрахування.

Є надія, що цю лавину земельних зловживань стишить суворе виконання кримської регіональної програми з раціонального використання й охорони земель, проект якої буде винесено на розгляд найближчої сесії Верховної Ради автономії.

Що ж до тенденції створювати «ферми» на пляжах нібито для ведення особистого селянського й фермерського господарства на узбережжі, то скажу, що призупинити цей процес не вдалося навіть цілій низці постанов Верховної Ради автономії. А торік і останнім часом в Роздольненському районі за два кілометри від моря з’явилося одразу 35 особистих селянських господарств на площі 70 гектарів, у Сакському районі — 443 (!) господарства на 616 (!) га. І таких випадків багато в усіх причорноморських регіонах.

Мало не щодня множаться потоки заяв на виділення двох гектарів земель для ведення фермерських господарств ще ближче до моря — вже за сто метрів від узбережжя (!) в Роздольненському районі. Ще тривожніша ситуація склалася останнім часом на Південній косі завширшки 80—100 метрів у Сакському районі, де нинішньої весни органи місцевої влади під особисті селянські господарства віддали 25 гектарів землі. На цій вузькій смужці піску біля хвиль намітили... будівництво тепличного комбінату (?!). Справжня війна ведеться сьогодні й за Північну косу, що на території Євпаторійського торгового порту.

Оглядачі відзначають: сплеск самозахватів почав спадати після спільної заяви урядовців і правоохоронців: «Жоден кримський самозахват узаконено не буде». Нині землю захоплюють уже не для вирішення житлових проблем, як це було у 90-х роках, а для подальшого продажу — вартість високоліквідних кримських ділянок обраховується мільйонами доларів.

Причому навіть у розпал кризи бажаючих придбати шматочок суші біля моря не меншає, як і бажаючих зірвати свій куш учасників непевних оборудок — різного рангу чиновників.

Із них у Сімферополі й районі — 40 значних самозахватів (площею понад тисячу га). В Судакському захоплено 165 гектарів, у Євпаторії — 22, в Ялті — 17 га... Тим часом у віддалених від моря степових чи сільських районах Криму не зафіксовано жодного самозахвату.

Зрозуміло, що захоплюють землю з потенційною можливістю швидкого й найвигіднішого продажу. Ріелтери відзначають: якщо під Сімферополем ціни за сотку коливаються від двох до десяти тисяч доларів, то чим північніше, тим земля дешевша.

У Присиваських селах сорок соток разом з будинком пропонують вже за вісім і навіть усього за п'ять тисяч доларів. У курортних регіонах це зазвичай стартова ціна сотки, однакова й у східному, й у західному Криму. Хоча в Чорноморському районі й селищах феодосійського регіону поруч з морем сьогодні можна придбати ділянку по 2,5 чи три тисячі доларів за сотку.

На території Ялти та всіх її південнобережних селищ вартість сотки землі біля хвиль коливається від двадцяти до тридцяти п’яти тисяч доларів. А в найпрестижніших місцях так званої першої берегової лінії вимагають не менше п`ятдесяти тисяч «зелених», у віддаленіших від моря — щонайменше по 10—15 тисяч доларів за сотку... Не менші ціни й в алуштинському регіоні, а в самій Алушті правлять від двадцяти п’яти тис. у. о. за сотку біля моря. В районі Севастополя сотка такої землі коштує від шести до двадцяти тисяч в американській валюті. Зменшити такі розцінки не під силу навіть економічній кризі, яка здатна дещо притлумити тільки попит на землю Південнобережжя.

Більшість же тих, хто продає й купує такі ділянки, вважає їх найнадійнішим способом уберегтися від інфляції, кажуть: криза закінчиться, а попит — ні. Адже жаданих багатьма ділянок, насамперед під забудову біля моря, дедалі меншає, отже, вартість їх тільки зростатиме, як посилюватиметься й боротьба за кримське узбережжя.