Після ухвали Верховною Радою України більш жорсткого покарання за корупційні дії схеми зловживань стали вигадливішими й хитрішими
Останнім часом особливо тривожить ситуація у сфері земельних відносин півострова, яка вже давно залишається складною, заявляють правоохоронці. Дедалі більше турбує участь чиновників і депутатів різного рівня в корупційних схемах, пов’язаних із непрозорим розподілом землі, її незаконним відчуженням чи забудовою. Земля вже давно перетворилася на найбільш «ходовий» товар та одну з постійних статей неправедного «прибутку» для представників чиновницького апарату різного рангу.
Порушення земельного законодавства допускаються зумисно й, звісно, небезкорисно. Лише останнім часом на півострові зафіксовано 10 резонансних злочинів, пов’язаних саме з порушеннями земельного законодавства, наприклад, видачею дозволів на функціонування торгових об’єктів без оформлення документів на земельну ділянку. Саме за це судом Київского району Сімферополя до відповідальності притягнуто, зокрема, чотирьох голів райдержадміністрацій.
Піймати за руку чиновників, особливо місцевих депутатів, нелегко. Адже земельні рішення на чиюсь користь зазвичай проводяться колегіально. І якщо особа, наділена владою, вимагає чи бере гроші за рішення, ухвалене колективом, їй складно інкримінувати посадовий злочин: адже вирішення питання — не в її особистій компетенції.
— Практика показує, що представника законодавчої влади можна затримати на гарячому під час отримання хабара, але довести діло до реального вироку й покарання досить проблематично, насамперед через юридичні нюанси, — каже заступник начальника Головного управління СБУ в Криму, полковник юстиції Володимир Коваль.
Тож у процесі масштабного розбазарювання земель Південнобережжя активно беруть участь наділені найбільш широкими повноваженнями у сфері розпорядження землею. Найчастіше підлягають процесам «корупціоналізації», як правило, голови, секретарі селищних чи сільських рад та голови депутатських земельних комісій.
Правоохоронна практика свідчить про постійну видозміну корупційних схем. Приміром, нині дедалі частіше виникає ланцюг посередників між зацікавленими особами та безпосередніми виконавцями. І якщо раніше це була одна людина, то тепер посередників, зазвичай, декілька. Хабарі виплачують як готівкою, так і «безналом». У багатьох сільрадах практикується така форма «облагородженої» корупції, як надання благодійної допомоги для благоустрою якихось об’єктів. А далі можливі варіанти. Наприклад, той самий благодійник бере на баланс об’єкти, які сільрада планувала оновити. В іншому випадку благодійник виступає в ролі підрядника на проведення робіт з благоустрою і значно завищує вартість своїх послуг та матеріалів. Отриманий у такий спосіб «надлишок» коштів розподіляється між підприємцями та чиновниками, які беруть участь у схемі. Дійшло до того, що сума хабара, що його потрібно заплатити за «правильне» рішення, підприємцями завчасно закладається у бізнес-план як неминучі витрати.
Нині прокуратура Криму за поданням СБУ розслідує кримінальну справу, фігурантом якої виступає начальник відділу містобудівництва однієї із райдержадміністрацій півострова. Чиновник систематично вимагав у підприємців гроші за узгодження та підписання дозвільної документації. Вартість «послуг» варіювалася залежно від значимості об’єкта — від двох до десяти тисяч гривень. В останній раз піклувальник про пристойний вигляд рідного міста за узгодження паперів на розташування автомийки затребував 2,5 тисячі гривень. При цьому всі документи були оформлені законно. Чиновника затримали на гарячому просто на робочому місці, його чекає суд.
Врешті, ці гроші порівняно з сумами, що фігурують в зоні кримського узбережжя, просто копійчані. Зовсім недавно задокументовано факт вимагання хабара в розмірі двох мільйонів доларів за виділення зацікавленим особам одного гектара морського берега. Порушується кримінальна справа.
Подібні випадки вже стали типовими. Адже люди й після збільшення покарання за хабарництво згодні швидше заплатити, ніж звернутися по правову допомогу. Причин цьому багато, а наслідок один — хабарник, хоч би якого рангу він був, відчуває свою безкарність і вседозволеність. Причому зауважуємо характерну тенденцію: апетити чиновників зростають, а «платоспроможність» потенціальних хабародавачів різко падає. У зв’язку з цим питання про «низький поріг» хабара стає неактуальним. Чиновники торгуються неохоче, але йдуть на поступки. Створюється «пекельне коло», яке жодному правоохоронному органу, навіть наділеному найширшими повноваженнями, не вдасться подолати без допомоги громадськості. Саме до неї регулярно звертаються керівники правоохоронних органів.
В одному зі своїх останніх інтерв’ю голова СБУ Валентин Наливайченко повідомив про додаткові заходи в напрямі боротьби з корупцією. Стосується це й аналізу звернень громадян. «Там, де є районні, міські відділи, здійснюється особистий прийом громадян офіцерами центру. Вони будуть працювати зі зверненнями людей стосовно корупції в сільрадах, адміністраціях — до обласної адміністрації включно, — наголосив Валентин Наливайченко. — Ми прохаємо громадян звертатися до нас, повірити нам... Ми проконтролюємо кожну заяву, що стосується корупції».
Кримська структура СБУ також звертається до всіх: якщо ви стали жертвою корупційної схеми, якщо у вас вимагають хабар, не варто про це мовчати й намагатися впоратися власними силами. Факти свідчать про те, що після антикорупційного документа Верховної Ради України за грати потрапляє дедалі більше чиновних хабарників.
 
Крим.