Літні канікули тривають. Але думки про школу навідуються дедалі частіше. До батьків. Адже до нового навчального року треба готуватися заздалегідь: купити своєму чаду форму, взуття, портфель і зошити. Щоправда, раніше багато хто відкладав ці покупки на останній тиждень серпня. Цим літом деякі батьки почали збирати дітей у школу ще в червні, щоб до 1 вересня закупити все необхідне, виходячи зі своїх фінансових можливостей, які істотно скоротилися під час кризи.
От і ми з сином-шестикласником рушили по магазинах. Для шопінг-полювання вибрали великі столичні універмаги. В «Україні» серед безлічі бутиків відомих світових виробників шкільного базару не знайшли. Нам порадили пошукати костюм і сорочки в дитячому магазині на другому поверсі. У далекому закутку торговельного залу сиротіли на вішалках пара чорних штанів необхідного розміру і кілька білих сорочок. Схоже, просто так, для асортименту...
Їдемо на Хрещатик, у Центральний універмаг Києва. Чули, що 15 серпня тут офіційно відкриється шкільний базар. Але торгівля шкільним обмундируванням уже в розпалі. Вибір, на перший погляд, великий. Тільки однотипний. Не вдалося знайти вовняний костюм. Склад пропонованого одягу для дітей у кращому разі на п’ятдесят відсотків натуральний, друга половина — синтетика. Піджак і штани купили за 500 гривень. Одну сорочку «з поліестерною добавкою» — за 70 грн., зі стовідсоткової бавовни — за 109 грн.
У відділі сумок і портфелів, здається, є все, що учнівській душі миле. Рюкзаки різних розмірів і кольорів. І ціни прийнятні — від 60 грн. На такі ранці приємно глянути, але носити дитині в школу я не дозволю. По-перше, в цих буцімто шкільних рюкзаків м’яка спинка, вузькі лямки. Купуючи такий товар, сподіватися на профілактику сколіозу в школяра не варто. А по-друге, такий ранець довго не прослужить — з огляду на кількість і вагу підручників, що їх доводиться щодня носити дитині.
Тут же, в ЦУМі, намагаємося підібрати чорні зручні туфлі під шкільний костюм. Ходити в них доведеться до глибокої осені («змінку» син у школу вже не носить — її ніде залишати). У взуттєвому відділі та ж ситуація, що і з рюкзаками. Є туфлі за 250 грн., скроєні «під фірму». Здалеку товар цілком пристойний, але на нозі — цеглина цеглиною. Та ще, при детальному розгляді, шви нерівні, клей проступає... При активному способі життя мого шестикласника таке взуття протримається пару місяців. Вибору нема. Йдемо в магазин «Інтертоп», витрачаємо в два рази більше й одержуємо... якість.
Цього дня на канцелярію грошей уже не вистачило. Добре, що до Дня знань час іще є, і аванс попереду. Залишається сподіватися, що його вистачить на всі шкільні потреби і вересневий збір грошей у батьківський комітет. А от на нову якісну спортивну форму і кросівки навряд чи. Походить у старих... Ми не настільки багаті, щоб купувати погані речі.