У столичних керівних кабінетах оприлюднили рецепт, як не йти на повідку в спекулянтів, котрі необгрунтовано роздули ціну на солодкий пісок
У столиці нарешті звернули увагу на істотне подорожчання цукру у відповідальний для багатьох наших громадян період консервації. Міністр економіки Богдан Данилишин під час прес-конференції обурився, що в магазинах солодкий пісок коштує майже сім гривень, коли за всіма економічними розкладами красна ціна йому — трохи більше чотирьох. А Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, перебуваючи в Полтавській області, проаналізувала спекулятивні тенденції на цукровому ринку. «Ціна, що сьогодні доходить до 7 гривень, ви знаєте, відійде одразу, тільки-но закінчиться консервація. Тобто, тільки закінчиться консервація, усе повертається на круги своя і буде 3,5 гривні», —заспокоїла глава уряду.
Звичайно, можна і нам, пересічним споживачам солодкого продукту, приєднається з лайливим слівцем до уряду стосовно нечистих на руку спекулянтів. Тим більше, що і міністр, і прем’єр мають рацію. Певні структури справді прибрали до рук надлишки цукру, і тепер роздули на нього ціни. Цих надлишків, за всіма розрахунками, вистачало не тільки для того, щоб без дефіцитів жити до нового сезону цукроваріння. Цукровари не так давно розповідали про те, що «зайвий» солодкий пісок, який залишився з минулих років, істотно тягне ціни вниз. Тому, мовляв, реалізувати їм свою продукцію невигідно. І от на тобі — сім гривень за кіло! Тільки, хоч як сварити спекулянтів, цукру для варення не додасться, а коли солодкі кристали подешевіють, то й сезон консервації закінчиться.
Слід зазначити, обвал роздрібних цін на цукор укотре засвідчив: у нас геть-чисто відсутня аграрна політика, а про продовольчу безпеку у владних керівних кабінетах турбуються хіба що на словах. Адже в нашій країні на ті самі граблі наступають щороку. Ті структури, які спекулюють на цукрі, прибирають його до рук. У липні-серпні цукор дорожчає, що, звісно, шокує покупців. З ними, зі словами обурення, солідаризуються в уряді, Антимонопольному комітеті. Але настає літо — й усе починається знову...
Нескладно здогадатися, чому. Як то кажуть, коли зірки запалюються, це комусь потрібно — і тут саме такий випадок. Можна припустити, ті самі спекулятивні структури урядовим чиновникам значно дорожчі за пересічних громадян, котрі викликають інтерес хіба що зі своїм голосом напередодні якихось виборів. Від цукрових спекулянтів, трейдерів, що обвалили ціни на зерно нового врожаю, та інших можна взяти набагато більше.
Що ж стосується ринку цукру, подальші події там розвиватимуться за «протоптаним» сценарієм. Для «порятунку» споживача уряд у черговий раз «посприяє» імпортерам тростинного цукру-сирцю — заморський напівфабрикат не раз підставляв підніжку вітчизняному буряківництву. Незважаючи на зростання світових цін, увозити його все одно вигідно. Деякі великі компанії мають намір цього року потужності своїх окремо узятих заводів переорієнтувати винятково на сирець. З буряком возитися, кажуть, — багато мороки, треба мити, різати, домовлятися із сільгоспвиробниками. А так: завіз, переробив — і жодних проблем! Зі свого боку, в Міністерстві економіки вже реєструють заявки на одержання ліцензій на ввезення заморського сирцю. А наша бурякоцукрова галузь продовжує потихеньку вмирати. Статистика така: з 146 цукрових заводів, які переробляли буряк 2000 року, у 2008-му працювало лише 70. У нинішньому році, за прогнозами, буде ще менше. Посіви солодких коренеплодів істотно скоротилися. Добре, якщо цукру з буряків зварять 1,5 мільйона тонн. У минулому сезоні було 1,575 млн., у позаминулому — 1,859 млн. тонн.
