Житель села Рачин Дубенського району Віктор Корнищук підкорив таємницю виготовлення меду, хмільного напою з однойменного бджолиного продукту, — улюбленого напою князів. Більше того — його мед, виготовлений за давнім княжим рецептом, визнано на всеукраїнському конкурсі «Питні меди України» найсмачнішим, а самого пасічника-медовара нагороджено золотою медаллю.
Секрет ховається на денці
— Уперше про хмільний напій з меду я почув на уроці історії, яку дуже любив, — розповідає Віктор Корнищук. — Коли мова зайшла про стародавнє частування, з подивом дізнався про те, що княжі гості пили мед. Як це можна пити мед? Він же такий густий. Яке з нього питво?.. Потім я навчався в Гадячі на пасічника. Тоді й зайнявся ретельніше вивченням питних медів. Тим паче, що в бібліотеці знайшов просто унікальні рецепти медів, починаючи ще з часів Київської Русі. Я їх виписував, аналізував, міркував, як поліпшити смак та якість питва. Ще більше дізнався про це, коли записався на курси до відомого медовара діда Соломки. До речі, я приїхав на ті курси з власним медом, пригостив діда, а він, скуштувавши, відразу розклав його по компонентах, назвав навіть найдрібнішу травинку — складову напою. При цьому несподівано похвалив і зауважив: «Мед смачний, але в ньому всі секрети на поверхні. Треба їх приховати. Будеш старанним учнем — навчишся, як це робити». Вочевидь, таки навчився, коли мої напої другий рік поспіль визнаються найсмачнішими в Україні — торік здобув третє місце, а цьогоріч — перше (за княжий трунок на чорничній основі).
Втім, як зізнається найкращий медовар України, його перша медоварильна спроба була не вельми успішною. Над посудиною несподівано здійнялося шумовиння. Забарився, не встиг його прибрати. Як наслідок — всеньку плиту залило. А вариво стало трішки «глевким». Цей повчальний урок переконав Віктора Корнищука, що варіння меду потребує особливої уваги. Водночас вариво — це лише один елемент складного процесу. Усіх його секретів медовар, звичайно, не відкриває, однак зауважує, що кожен може виготовити медовий напій — був би мед і бажання.
Перший компонент задає природа
Щодо власне меду, то його для напою селянин використовує з власної пасіки, на якій нині 55 вуликів. У середньому за рік від кожної бджолосім’ї збирає по 20 кілограмів солодких ласощів, серед яких улюблений — гречаний.
— Гречаний мед хоч і дещо різкуватий, але найкорисніший для тих, у кого серце хворе і судини, — каже Віктор Корнищук. — А ось моїй дружині подобаються світлі меди (з ріпаку, волошки), які мають тонкий аромат. А ще гарний присмак з вереску, золотарника. Тож перший компонент для напою задає сама природа. Можна також змішувати аромати. До них додавати плодоягідну начинку. А ще — цілющі трави. Тільки в усьому має бути міра і смак.
— Щоб виготовити медовий напій, — ділиться досвідом рачинський пасічник, — на 40-літрову посудину зазвичай беру 13 кілограмів меду, додаю родзинки (замість дріжджів), джерельну воду — і все це вариться дві години, а потім грає як брага. Рідина має вистоятися не менше трьох місяців. Потім її слід очистити й охолодити. Із 40-літрової виварки виходить чистого меду літрів 36, міцність — 10 градусів. Можна добавляти і ягоди — тоді напій набуває ягідного присмаку. Важливу роль відіграє також посудний матеріал. Найкраще підходять дубові бочечки. Отож, як бачите, нічого складного немає.
Але це тільки на любительському рівні. На професіональному ж медоварство — це вже своєрідна філософія. Загалом нині в Україні активно відроджується медоварна справа. Торік, приміром, і в Рівненській області було створено товариство медоварів. Окрім Віктора Корнищука, туди ввійшли ще два пасічники — з Корця та Сарн. А в Києві вже третій рік поспіль проводиться конкурс «Питні меди України». Його організовують Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені Прокоповича» УААН та Інститут садівництва УААН. І така популяризація меду цілком виправдана, бо це напій, який не відбирає здоров’я, а, навпаки, додає.
Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.
На знімках: Віктор Корнищук вважає, що ніщо так не тамує спрагу, як ковток меду з дубової бочечки; унікальність княжого меду В. Корнищука підкріпив диплом; чим світліший мед, тим вишуканіший.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.