Хто хоче пустити з торбами аптеку

Якби хтось вам розповів про аптеку, яка сьогодні стала банкрутом — ви б розсміялися. Нині ціни на медикаменти стрибають на захмарні висоти, не останнім чином і через аптечні накрутки, а кожна українська родина, маючи море проблем зі здоров’ям старих та малих, зізнається, що не покладаючи рук працює саме «на аптеку». Тож уявити збиткове аптечне підприємство — із серії неймовірного.

І все ж... В останні місяці в Кам’янець-Подільському районі на Хмельниччині раз по раз били на сполох: борги комунальної районної аптеки № 140 ростуть не щомісяця, а щодня! За сто сороковою мала б бути вся районна аптечна мережа, забезпечення ліками аптечних пунктів, ФАПів, що працюють для мешканців 123 сіл. Які збитки на такому широкому полі?

На перше липня кредиторська заборгованість аптеки № 140 за товари, комунальні послуги та перед власними працівниками сягнула 400 тисяч гривень.

Для районного бюджету така сума наразі непідйомна. Аптека могла б ще й заробляти для районного бюджету, та ні з того ні з сього в 2008 році вона зменшила обсяги товарообігу з 500 тисяч гривень до 240 тисяч. Хтось упевнено і наполегливо виводить колись кращу аптеку області в банкрути, — почали говорити вже й депутати. Дехто й прізвища зацікавлених називає...

«Недуга» комунальної аптеки проявилася ще торік, та власник закладу — районна рада — чомусь не вживав радикальних заходів для «лікування» «хворого». Тим дивніше, що голова ради Іван Романчук — лікар із немалим стажем, аптечна тема йому близька, як нікому. Чому ж першим не бив на сполох?! Лише на останній сесії, в червні, голова райради визнав, що залишкова вартість цілком нового двоповерхового приміщення аптеки № 140, а це майже півтисячі квадратних метрів, становить усього... 18 тисяч гривень. «А що ж далі? — не стримався депутат Микола Жоган. — Віддамо своє добро за борги?» «Лише минулого року, — обурювалася Наталія Архіпова, до речі, однопартієць Романчука, — на ремонт даху аптеки з районного бюджету ми виділили 78 тисяч гривень. То чому ж балансова вартість підприємства не зросла на цю цифру?»

Не так давно в райдержадміністрації з’явилося управління охорони здоров’я. Очолив його Ігор Шевага, депутат міської ради. Йому теж добре відоме успішне минуле 140-ї, коли її очолювала Валентина Луканьова. Навіщось керівника змінили на Леоніда Колоса, при якому і дійшла аптека до нинішнього стану. В закладі проблеми з кадрами, фактично немає бухгалтерії, про менеджмент говорити не доводиться взагалі. У комунальній аптечній мережі району 10 аптек, 60 пунктів. Подекуди зарплата працівників — усього 300—500 гривень, а в центральній — 702. Чи будуть люди при таких грошах працювати, старатися? Двоповерхове приміщення порожнє. Маючи власну виробничу базу, аптека повинна виготовляти ліки, і не робить цього. Могли б займатися заготівлею лікарських рослин — теж ігнорують непогане джерело прибутку. У місті є ще одна комунальна аптека, але там зовсім інша «погода» — це живе  підприємство.

Дійшло до того, що перед Днем Перемоги інваліди району висловили обурення владі: вони не можуть отримати належного лікарського забезпечення. Мама дитини-інваліда теж оббивала чиновницькі пороги: вона мала отримати ліки за безплатним рецептом, а тут — не дають. Виявляється, сто сорокова... не бере участі в тендерах на забезпечення інвалідів за державні кошти. Виграє конкурс міська комерційна структура. Та й у центральній районній лікарні, куди щодня йдуть сотні людей, розташувалася приватна аптека, а чомусь не «дочка» комунальної чи хоча б діагностичний центр, що було б зручно населенню, каже пан Шевага. Організувавши перевірку комунальної аптечної мережі району, Ігор Шевага не обминув і приватні аптеки, щоб порівняти. Виявилося, і в селах приватники розміщуються в більш людних місцях, а підрозділи комунальної мережі «десь там». Рекомендацію фінансиста брати орендну плату з аптечного бізнесу в межах 25 гривень за метр квадратний приміщення влада витримала виключно для комунальних аптек, приватники платять менше.

Депутати районної ради, схопившись за голову від інформації про діяльність районного комунального підприємства, взялися шукати порятунок та перешкоджати штучному банкрутству. Пішла мова про потужного інвестора. Один із таких навіть представив свою програму оздоровлення аптеки на сесії, причому, не претендуючи на приватизацію. Днем раніше інвестор виклав свої наміри на засіданні депутатської комісії. На неї запрошували голову райради Івана Романчука, але він, як не прикро, не виявив зацікавлення. Дивно, бо після обрання голова не раз декларував позицію щодо розвитку комунальних підприємств у районі. Уже не одне збанкрутувало, щоправда, на терені житлово-комунального господарства. Про банкрутство аптеки говорити насправді ж дико. Порятунок повинен бути невідкладним, бо через невеликий час він узагалі стане вже непотрібним. Депутати прийняли пропозицію колеги Семена Дарчука знайти інвестора на конкурсній основі. Та от біда, майже всі бізнесмени хочуть узяти 140-ву під своє крило «з нулями». Лише приватна фірма «Конекс» погоджується виплатити всі борги комунальної аптеки і дати їй друге життя. Депутати нині проводять ще одну перевірку, вони прогнозують, що балансова вартість 140-ї становитиме не менше двох мільйонів гривень. Хто ж намагається знецінювати громадське добро — тому висловлюють недовіру.