Це питання порушують Українське товариство охорони природи і ВГО «Клуб органічного землеробства»

Усе, що під ногами чорного кольору і на ньому щось росте, — ото і є земля! Таку відповідь можна почути від багатьох, хто ніколи жодного разу не замислювався, а справді, що воно таке ота земля? На якій ростуть як поживна, корисна рослинність, так і бур’яни-вбивці. А хто має берегти землю-годувальницю? Лише ті, хто працює на ній і намагається більше взяти від неї? Глибоко замислилися над цими запитаннями і спробували знайти відповіді на них члени президії і секції охорони і раціонального використання земель Українського товариства охорони природи (далі — УкрТОП) та правління Всеукраїнської громадської організації «Клуб органічного землеробства». А знайшовши відповіді, вирішили попросити весь український народ... Та все по черзі.
Земля — невід’ємна складова біосфери
Голова названої секції УкрТОП Віктор Москаленко обурюється:
— Дивно, але досі і в Конституції України, і в похідних від неї нормативних документах відсутнє визначення терміна «земля», як частини біосфери. А біосфера — це сфера життя, яка складається із землі, води і повітря з розміщеними в них живими речовинами рослинного і тваринного світу та мікроорганізмами. І життя на землі забезпечується лише у складі біосфери при взаємодії землі (літосфери), води (гідросфери) і повітря (атмосфери) та розміщення в них живих організмів. Порушення цієї взаємодії призводить до погіршення умов проживання всього живого. А якщо хоча б одна складова зруйнується, життя перестане існувати.
Віктор Миколайович додає: «Земля — це природний ресурс, одна із складових біосфери, яка, постійно взаємодіючи з водою і повітрям, забезпечує життя. А, як відомо, одна із найважливіших властивостей землі — її родючість.
Родючість грунтів створюють живі організми рослинного і тваринного світу. Головними складовими грунту — «живої губки» спільності сотень видів живності, є рослини. Їх коріння пронизують грунти, стискують їх і формують грудкувату структуру, створюючи мільйони канальців, наповнених органічними рештками, які служать поживою комахам і бактеріям. А зверху відмираючі рослини покривають грунти шаром мульчі, органіки, якими також живляться мікроби, комахи та інша живність.
Сучасними методами в 1 грамі поверхового шару грунту виявляються мільярди клітин, що становить до 20 тонн на гектар мікробної маси. Крім бактерій у грунті є багато інших видів мікроорганізмів: гриби, актиноміцети, ультрамікроби, фільтруючі форми, найпростіші та інші.
В 1 кв. м землі зустрічається кілька десятків порівняно великих безхребетних (дощових черв’яків, багатоніжок, личинок комах), а кількість дрібних членистоногих (кліщів, ногохвісток і т. п.) вимірюється десятками і сотнями тисяч екземплярів. Одними із важливих з них є дощові черв’яки, які пронизують грунти системою ходів, перетворюючи органіку на бактеріально-гумусовий концентрат — біогумус.
Усі названі організми живуть за рахунок рослин, які служать їм поживою. Вищі рослини створюють із мінеральних елементів грунту, води і вуглекислоти повітря, за рахунок енергії сонячного світла, органічну речовину, тим самим акумулюють у собі за допомогою хлорофілу енергію сонячної радіації. Після відмирання рослинні рештки потрапляють в грунти і стають стравою для нижчих організмів. А нижчі розкладають, мінералізують ці органічні рештки, перетворюють їх знову на вуглекислоту і мінеральні сполуки, які потім знову беруть участь у синтезі органічної речовини новими поколіннями рослин. Зелені рослини створюють органічну речовину, незелені руйнують її. Внаслідок цих двох грандіозних, протилежних процесів — синтезу й руйнування органічної речовини — і забезпечується кругообіг речовин та енергії в природі, а в кінцевому результаті — і саме життя. Отже, життя — це кругообіг речовин і енергії, воно відбулось, як кругообіг,  і не може існувати поза ним.
Крім мінеральних сполук, нижчі організми поставляють вищим також ще вітаміни, ферменти, амінокислоти в обмін на органічну речовину і продукти метаболізму і тим самим забезпечують умови існування вищих форм організмів, включаючи людину. А людина має постійно дбайливо ставитися до землі, як природного ресурсу, складової частини біосфери, насиченої живими організмами рослинного і тваринного світу та мікрорганізмами, охороняти, зберігати і відтворювати її корисні властивості для сучасного і прийдешніх поколінь.
Віктор Миколайович наголошує: сьогодні в Україні використання землі не пов’язується з її роллю в складі біосфери. А сучасний стан збереження і відтворення землі викликає велику тривогу. Зростаючими темпами триває падіння родючості грунтів. Через зменшення кількості розміщеної в них органічної речовини — гумусу і живих організмів погіршується структура побудови грунтового покрову і водно-повітряного режиму в ньому, що свідчить про захворювання літосфери і біосфери в цілому.
Реформування не поліпшує стан землі
До наведених уболівань та тривог В. Москаленка, членів очолюваної ним секції, які палко підтримали його, прислухалася і президія Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи (голова В. Я. Шевчук) і правління Всеукраїнської громадської організації «Клуб органічного землеробства» (голова П. Т. Трофименко).
У своїй спільній постанові вони наголосили: нині триває виснаження продуктивної сили землі, забруднення її хімічними речовинами, побутовими та будівельними відходами, захаращення ними лісових масивів. Особливо страждають землі сільськогосподарського призначення як наслідок використання традиційної системи землеробства замість близької до природної органічної системи. Майже зруйнована протиерозійна організація території та сівозміни. До мінімуму зведено здійснення заходів із захисту ґрунтів від водної і вітрової ерозії та інших деградаційних процесів, у мізерних розмірах вносяться органічні та мінеральні добрива, родючість ґрунтів з року в рік зменшується.
Ці дві громадські організації відзначають, що з 1991 року в Україні здійснюється реформування земельних відносин, змінюються форми власності на землю і господарювання. Конституцією України земля визнана національним багатством, котре мало б бути під особливою охороною держави. Верховна Рада прийняла низку законів, спрямованих на правове ставлення до землі, до її охорони, збереження і відтворення.
Проте вони з тривогою зауважують: сучасному поколінню недостатньо притаманні риси бережливого ставлення до землі, навіть у фахівців сільськогосподарської галузі та посадових осіб усіх гілок влади. Не кажучи про фахівців інших галузей господарювання, які своєю діяльністю та поведінкою завдають природним ресурсам і особливо землі, живим організмам великої шкоди.
За роки незалежності до цього часу не проведено науково-обгрунтований землеустрій території України, як частини біосфери в межах кордонів на загальнодержавному, регіональних і місцевих рівнях, що призводить до зростання порушень земельного законодавства та корупції при розв’язанні земельних питань, а це негативно позначається на дієвості та системності взаємодії складових біосфери.
Не ведеться формування у кожного члена суспільства і особливо молоді бережливого ставлення до землі та почуття відповідальності за використання і охорону земель у складі біосфери.
На жаль, у законодавстві України — Конституції, Земельному кодексі не визначене правове поле щодо біосфери та дієвості у взаємодії її складових: землі, води, повітря, живих організмів. У Цивільному кодексі земельна ділянка віднесена до нерухомої речі (нерухомого майна, нерухомості), як ринкового товару.
Ухвалили і пропонують
У своїй спільній постанові УкрТОП і «Клуб органічного землеробства» просять Верховну Раду, Кабінет Міністрів України розглянути питання щодо внесення змін і доповнень до Конституції України, під час її удосконалення, та до похідних від неї законів, визначити законодавче поле щодо ставленню до біосфери.
І пропонують такі конкретні зміни і доповнення до відповідних статей Конституції України.
Визначити територію України складовою частиною біосфери.
Забезпечити екологічну безпеку і підтримку екологічної рівноваги в біосфері на території України.
Визначити, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної, екологічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Різні форми власності на землю не повинні погіршувати екологічну ситуацію в біосфері, завдавати шкоди природним якостям її складових.
Кожен громадянин України має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля — навколишнє природне середовище і на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, а також зобов’язаний своєю діяльністю та поведінкою сприяти біосфері зберігати та відновлювати свої життєво забезпечувальні властивості.
УкрТОП і «Клуб органічного землеробства» вважають за необхідне невідкладно визначити правову відповідальність за недотримання, ухиляння від виконання та за порушення Конституції України і похідних від неї законів, як основи забезпечення дієвості законодавчого правового поля в державі, без чого стан біосфери — сфери життя й далі погіршуватиметься.
Врегулювати земельні та інші природного спрямування напрями відносин між державою і українським народом.
Кілька конструктивних пропозицій адресовано Кабінету Міністрів України. Зокрема, удосконалити навчальні програми в початкових, середніх і вищих навчальних закладах у частині забезпечення життя при підтримці постійної взаємодії землі, води, повітря і розміщених у них живих організмів та впливу кожної людини на біосферу при своїй діяльності та поведінці. Провести наукове обгрунтування землеустрою території України, що сприятиме раціональному використанню та охороні землі, підвищенню дієвості земельного законодавства.
Народе, почуймо їх!
В ухваленому зверненні до всього українського народу президія ради УкрТОП і «Клуб органічного землеробства» наголошують:
«Від тебе, від кожного члена суспільства в даний час залежить покращення впливу на природне середовище, на біосферу та всіх її складових при діяльності і поведінці кожної людини...
Якщо ми — всі члени суспільства — Великий, Могутній Український народ — будемо щоденно ощадливо піклуватися про землю в складі біосфери, про благополуччя кожної людини, нації в цілому, це дасть свої позитивні наслідки і майбутнє покоління пом’яне нас не злим тихим словом».
Підготував Яків ГАЛЬЧЕНКО, оглядач «Голосу України» з екологічних питань.
До речі, цими днями авторові цієї публікації виповнилося 65 років. Редакція «Голосу України» вітає Вас, Якове Яковичу, з цією датою!