Площа самочинно захопленої під індивідуальне будівництво землі на півострові сягнула за 1,5 тисячі гектарів. Найчастіше зазіхають на Південнобережжя та райони навколо Сімферополя.
Уже традиційно після появи так званих полян протесту самопоселенці різних національностей одразу ж нашвидку зводять сторожові сарайчики. Не дочекавшись адекватної реакції власника землі, заходяться швидко споруджувати капітальні будови.
Перша хвиля самозахоплень розпочалася ще наприкінці 80-х років минулого століття, коли раніше депортовані громадяни масово повернулися до Криму. Тоді виникла велика потреба в земельних ділянках для облаштування значної кількості репатріантів, до яких тодішня влада ставилася насторожено й прохолодно, зазначає заступник голови рескому земельних ресурсів автономії Енвер Джемалятдінов. Нині в розпалі так звана друга хвиля, коли до кримських татар приєднується дедалі більше представників слов’янського населення.
Влада сформувала вже дві земельні комісії при уряді автономії та одну при Верховній Раді Криму, працює і комісія при Кабміні України. Та заходів, здатних радикально змінити ситуацію, ніхто не вживає. А тим часом кількість самозахоплень невпинно зростає: нині з понад 15 тисяч самозахоплень більш як 12 тисяч належать кримським татарам і за три тисячі — слов’янському населенню, яке не бачить іншого шляху розв’язати земельне питання.
Крим.
