Якщо ви, відпочиваючи десь за тридев’ять земель, натрапили на залишену кимсь цікаву книжку, зважте, що це могло бути не випадково. Попередні постояльці готельного (санаторного) номера могли виявитися учасниками міжнародного руху буккросерів і книжку залишити спеціально. Та ще й задарма. Якщо все цікаве, взяте у відпустку, ви вже прочитали, це дуже доречно. І вам, на знак вдячності, захочеться залишити щось своє. Отже, ви — вже без п’яти хвилин буккросер.
Придумали буккросинг не в нас. У 2001 році американець Рон Хорнбейкер вирішив розгребти свої книжкові завали. Перші 20 книг з пояснювальними написами він залишив у холі свого готелю. Пізніше про всі залишені книги повідомляв на створеному ним сайті bookcrossіng. com. Через півроку на сайті вже реєструвалися щоденно по 300 душ. Згодом рух став міжнародним. Сьогодні в ньому, за неповними даними, близько восьмисот тисяч чоловік із 130 країн світу.
Факт. У 2004 році термін «буккросинг» (bookcrossіng) занесено до Оксфордського словника. Буккросинг —всесвітній рух, процес звільнення книг. Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парк, кафе, потяг, станція метро), щоб хтось інший цю книгу знайшов, прочитав і, у свою чергу, повторив процес. Нагляд за рухом книги здійснюється через спеціальні сайти в Інтернеті.
Людина може знайти книгу, прочитати наклейку з інформацією про суть руху і поповнити ряди буккросерів. Або зареєструватися на сайті www. bookcrossіng. ru чи www. bookcrossіng. com і зареєструвати книгу, яку хоче відпустити на волю. За допомогою номера простежується історія переміщення книги, котра подорожує містами, країнами...
Принцип буккросингу — «прочитав — віддай іншому». Сам процес передачі книги на сленгу буккросерів називається «звільненням». Стати буккросером просто. Беруть книгу, якої не шкода, але яка так сподобалася, що хочеться нею з кимсь поділитися, заходять на сайт, наприклад «Книговорот», реєструються самі і реєструють книгу, після чого їй привласнюється кодовий номер. Скачують із сайту наклейки, що починаються словами «Любий друже! Ця книга не загублена, вона частина всесвітньої бібліотеки Bookcrossіng». Вписують в цю прокламацію кодовий номер і вклеюють все це у книгу. А далі йдуть у парк, на вокзал, чи в готель. А в наклейку вписують, коли і де залишено книгу. Наприклад, книга була залишена 30 липня 2009 року о 14 годині на залізничному вокзалі, лавка біля книгарні. Ту саму інформацію, та ще — назву книги і коротку анотацію, повідомляють і на сайти. Це щоб інші книгомани знали, де що шукати. На Україні є кілька сайтів, які виділили частину своєї площі під буккросерські цілі. Наприклад www. znatok. ua.
Мета буккроссинга — створити всесвітню бібліотеку і познайомити якнайбільше людей з різними авторами і книгами.
Факт. Перший російський буккросинг-марафон «Національний бестселер» провів цьогоріч «Буккроссер». Організатори марафону відправили подорожувати Москвою, Пітером, Нижнім Новгородом, Воронежем і Казанню шість книг, які увійшли до короткого списку літературної премії «Национальный бестселлер». Ще на таких сайтах можна ознайомитися з каталогом «звільнених» книг, знайти однодумців і поспілкувавшись на форумі, довідатися про останні події з життя буккросерів. Щоправда, російські буккроссери скаржаться: їхній рух розвивається досить повільно.
Усього мисливців за книгами, за статистикою російського «Книговорота», 13 442 чоловіка. Ними відпущено на волю понад 10 тисяч книг, але знайдено лише 1507 книг.
В цьому російські аматори звинувачують двірників і бомжів, які знаходять книги і використовують їх не за призначенням.
З несвідомими особами борються по-різному. Наприклад, залишають книжку там, де можна домовитися про «безпечний нагляд» — з власниками чи працівниками кафе, готелів. Правило одне: кожен може взяти книгу, котра сподобалася, але замість неї залишити іншу.
Створюють так звані «безпечні полиці» — таке місце, де можна залишити «відпущену на волю» книгу і не хвилюватися, що вона потрапить під дощ або стане жертвою хапуг.
Такі «безпечні полиці» є в Центральній міській публічній бібліотеці ім. М. Горького міста Костянтинівки Донецької області. А на костянтинівському сайті konstlіb. net можна ще й докладно дізнатися, як стати буккросером.
Спеціальні полиці для буккросингу є і в інших містах України, зокрема і в Києві. Наприклад, згаданий сайт «Знаток» має свої полиці на вулиці Михайлівській.
