Сьогодні кожне(!) створене робоче місце має бути честю і гордістю керівництва, збережене — святим обов’язком, втрачене — ганьбою. А ганьба — несумісною із посадою..

...Яготинці завмерли в очікуванні рішучих і дієвих рішень щодо привокзального ринку. Вони чекають відповіді: бути чи не бути годувальнику щонайменше двох тисяч громадян. Люди думають-гадають, дивлячись на «білий дім», в якому віднедавна зайняв крісло голови райдержадміністрації Сергій Дьогтяр (колишній голова райради). Чи допоможе він зберегти понад 300 робочих місць, виконавши свій обов’язок? Чи нинішні торговельники заповнять навколишні вулиці, на яких уже з-під поли торгують сотні яготинців: у неймовірно антисанітарних умовах, без будь-яких правил і сплати податків.
Торговому люду райцентру не щастить. Ринок, що несе золоті яйця в бюджет міста, ніяк не знайде місце під сонцем ось уже півтора десятка років. У 1997-му людей «попросили» піти «з пляжу», тобто з привокзальної площі. «Голос України» тоді виступив на захист підприємців, але влада свого добилася. Виганяючи з насидженого, але не узаконеного місця, чиновники клялися, що на новому людей не чіпатимуть вовіки. Яготинці змирились і перебралися на Поштову, 57, лишивши за собою єдине — назву «Привокзальний ринок». 2005-го новоутворене однойменне споживче товариство (СТ) підписало договір оренди із районним споживчим товариством (РайСТ) на приміщення та обладнання з метою створення торгового ринку. Три роки договір, який укладався на 11 місяців, пролонгувався без проблем. А нинішнього керівник РайСТ попередив про розірвання угоди. А куди подітися людям, яких обіцяли не чіпати вовіки?
Залишайтесь, працюйте, каже голова правління Олександр Полежака. «Але кожен підприємець укладатиме договір з РайСТ, а не зі споживчим товариством (СТ) «Яготинський привокзальний ринок» (ЯПР).
Одразу зазначу, що СТ 2005-го виграло конкурс на право партнерства з РайСТ.  Як стверджує голова правління СТ Валентина Полушина, орендар щороку сплачував місту близько 500 тисяч гривень податків, тобто 85 відсотків надходжень від усіх ринків міста.
Слово Валентині ПолушинІй:
— До 1991-го в районі було 15 тисяч пайовиків райспоживспілки. Ми дізнались, що РайСТ став правонаступником майнових зобов’язань. У 2003-му тодішній голова районної держадміністрації реорганізував райспоживспілку «шляхом приєднання» до РайСТ. У січні 2009-го справедливість після наших десятків звернень перемогла — в. о. голови РДА Олександр Нікітченко скасував розпорядження попередника про реорганізацію. Ясно, що після пошуків правди з нами не хочуть говорити не тільки про довгострокове партнерство, а й про пролонгацію угоди на 11 місяців.
А на численні наші заяви «око государеве» досі навіть не моргнуло. 
Можливо, відреагує на запит районної влади, який вона надіслала після зустрічі із командою Полушиної.
Кількагодинна розмова була гострою, підприємці не вельми підшукували слова, даючи оцінку службам РДА та міського голови. Відвертість викликала відвертість: в город СТ «ЯПР» закинули камінець про бездіяльність керівництва, антисанітарію і пожежну небезпеку на ринку. Валентина Полушина парирувала одним аргументом: «Про які капітальні будови та реорганізацію на орендованій землі можна говорити, коли з нами укладали угоди лише на 11 місяців?»
На нараді дозвільних і контролюючих органів Яготина Олександр Нікітченко та Сергій Дьогтяр запевнили підприємців, що вони «матимуть змогу працювати на своїх робочих місцях, поки не буде вирішене питання будівництва нового ринку», який передбачено планом забудови міста.
— З 2005-го ми платимо так званий ринковий збір, нас неодноразово планово й непланово перевіряли податківці, — каже підприємець Анатолій Лопушанський. — Порушень не виявляли. А віднедавна нам заявили, що ринковий збір сплачували... незаконно. І в суд подали відповідну заяву. До того ж мені й десяткам колег податківці відмовляють «перебувати на фіксованому податку». Досі видавали відповідний патент, а тепер — ні. Пишуть, «подана заява не містить конкретного місця здійснення підприємницької діяльності». А в очі кажуть: напиши в заяві адресу будь-якого ринку, тільки не Поштову, 57. Прокуратура, посилаючись на податківців, порадила звертатися до суду.
Лопушанський оскаржив бездіяльність райпрокуратури в обласну, подав відповідну заяву до суду.
До речі, Яготинський суд у травні 2009-го захистив права Валентини Полушиної, яку вимагала притягти до адміністративної відповідальності та сама податкова (не допустили інспектора до проведення позапланової перевірки). Не вийшло! «У зв’язку з відсутністю події та складу адмінпорушення».
На жаль, автор не знає про реакцію «ока государевого» на дії ДПІ, зокрема, та ситуацію на ринку в цілому.
Чи була вона взагалі?
Київська область.
Малюнки Миколи КАПУСТИ та Василя ФЛЬОРКА.